Антикорупційний ефект за пів року перевищив 2 млрд грн

Для бізнесової аудиторії піврічний звіт НАБУ і САП цікавий не лише кількістю кримінальних проваджень. Найпрактичніший показник — гроші, які вдалося повернути, конфіскувати, передати обороні або не витратити через корупційно ризикові закупівлі. За детальним розділом звіту економічний ефект роботи двох антикорупційних органів у січні–червні 2026 року перевищив 2,06 млрд грн.

Структура цієї суми показова. Понад 864 млн грн відшкодовано державі у справах НАБУ і САП. Більше 139 млн грн у вигляді застав, коштів, майна та інших активів передано Силам оборони за судовими рішеннями. Окремо бюро оцінює в 726 млн грн економію під час закупівель безпілотників для війська. Ще понад 321 млн грн становлять кошти та майно, конфісковані в дохід держави, а 4,2 млн грн надійшли через цивільну конфіскацію.

Для ринку це важливо з двох причин. По-перше, корупційні схеми в державному секторі спотворюють конкуренцію: добросовісний постачальник конкурує не лише ціною та якістю, а інколи з неформальними платежами, контрольованим доступом до замовника чи штучними бар’єрами. По-друге, у воєнній економіці завищена ціна закупівлі означає, що за ту саму бюджетну суму держава отримує менше обладнання.

Саме тому оборонний блок звіту читається як звіт про ризики ринку державних закупівель. НАБУ і САП описують справи щодо розкрадання військового майна, заволодіння понад 32 млн грн в «Укроборонпромі» та вимагання 1 млн доларів за підписання контракту на FPV-дрони. Процесуальні стадії цих справ різні, а вина конкретних підозрюваних має бути доведена судом.

Не менш показовий енергетичний сектор. Колишньому міністру енергетики повідомили про підозру у відмиванні коштів та участі у злочинній організації. За версією слідства, під час його каденції організація через довірену особу отримала понад 112 млн доларів готівкою від незаконної діяльності в енергетиці, зокрема так званої схеми «шлагбаум». НАБУ описує її як систему відкатів від контрагентів «Енергоатому» за уникнення блокування платежів або втрати статусу постачальника.

Якщо версія слідства буде доведена в суді, така модель показує класичну проблему корпоративного управління у великій державній компанії: формальний контрактний процес може співіснувати з неформальним доступом до платежів. Для приватного бізнесу це означає нерівні умови, для бюджету — дорожчі закупівлі, а для інвестора — вищий ризик роботи з державним сектором. Поки що це підозри, а не встановлена судом вина фігурантів.

Ще одна справа стосується понад 141 млн грн виплат за «зеленим» тарифом. Колишнього заступника керівника Офісу Президента та інших осіб підозрюють у заволодінні коштами за електроенергію із сонячних станцій на тимчасово окупованій території Запорізької області. Для енергетичного ринку цей кейс важливий тим, що показує вразливість складних механізмів державної підтримки під час війни.

Загальна процесуальна статистика також має економічне значення. За пів року розпочато 360 розслідувань, 107 осіб стали підозрюваними, 56 обвинувальних актів щодо 106 людей скеровано до суду. Водночас 55 обвинувальних вироків щодо 76 осіб набрали законної сили. Ці групи не можна змішувати: підозра — це старт кримінальної претензії держави до конкретної особи, а вирок — результат судового розгляду.

На довшій дистанції бюро повідомляє, що станом на 30 червня 2026 року в його справах державі загалом відшкодовано 12,3 млрд грн, а на потреби Сил оборони передано активів на суму понад 3,2 млрд грн. Це вже не лише правоохоронна історія, а елемент фінансового управління державою — повернення ресурсів у бюджетний та оборонний обіг.

Для бізнесу ключовий результат антикорупційної роботи не зводиться до кількості затримань. Він проявляється там, де закупівля стає дешевшою, доступ до контракту — прозорішим, а ризик вимагання неформального платежу — вищим для самого корупціонера, а не для постачальника, який відмовляється платити. Піврічний звіт показує, що саме цей економічний вимір дедалі частіше можна вимірювати конкретними сумами.