Арі Емануель назвав альтернативу нетворкінгу, яка будує компанії
Голлівудський менеджер і підприємець Арі Емануель розповів, чому не вірить у класичний нетворкінг і що, на його думку, працює краще під час розбудови бізнесу.
Арі Емануель, один із найвпливовіших менеджерів у медіаіндустрії та співзасновник компанії Endeavor, не вважає нетворкінг ефективним інструментом для розбудови бізнесу. Замість збирання контактів і формальних знайомств він робить ставку на інший підхід, який, за його словами, дає значно більше результатів.
Про це Емануель розповів, ділячись уроками, які виніс під час створення власної компанії. Він переконаний, що механічне накопичення зв’язків не створює цінності, тоді як справжні стосунки формуються інакше. Йдеться про побудову довіри через спільну роботу, конкретні справи та взаємну користь, а не через прагнення просто «бути в полі зору» потрібних людей.
Для підприємця, який будував бізнес у конкурентному середовищі розваг і спорту, такий підхід став практичною необхідністю. Емануель керував компанією, що об’єднувала представництво талантів, медіаправа й інші напрями, і саме там його погляд на стосунки з людьми пройшов перевірку реальними угодами та довгостроковими партнерствами.
Його позиція кидає виклик поширеному уявленню про кар’єру, згідно з яким успіх залежить від кількості знайомств і присутності на світських заходах. Емануель фактично пропонує змістити фокус із «збирання» контактів на глибшу роботу з людьми, які вже є в оточенні підприємця.
Такий підхід особливо актуальний для українського бізнес-середовища, де особисті зв’язки традиційно відіграють велику роль. Досвід Емануеля показує, що цінність має не сама присутність у колі впливових людей, а здатність бути корисним, виконувати обіцянки та вибудовувати репутацію, яка працює замість формальних презентацій.
Підприємцям, які шукають інвесторів, партнерів або клієнтів, цей урок може бути особливо корисним. Замість того щоб витрачати час на численні зустрічі «для знайомства», варто інвестувати в якість уже наявних стосунків і в результати, які можна продемонструвати. Саме конкретні досягнення, за логікою Емануеля, і притягують потрібних людей.
Водночас його позиція не означає, що знайомства зовсім не мають значення. Ідеться радше про пріоритети: нетворкінг як самоціль поступається місцем побудові довгострокових відносин, заснованих на довірі та спільній роботі. Такий підхід вимагає більше часу й зусиль, але й дає міцніший фундамент для розвитку компанії.
Історія Емануеля також нагадує, що бізнес-лідерство — це насамперед робота з людьми. Успішні компанії часто виграють не завдяки кількості контактів у записнику, а завдяки здатності керівника будувати команду, утримувати партнерів і перетворювати разові знайомства на тривалі професійні стосунки.
Для читачів, які цікавляться підприємництвом і управлінням, цей досвід є практичним орієнтиром. Він підкреслює, що репутація та реальні справи важать більше за формальну активність у діловому середовищі, а справжня мережа контактів будується роками через спільні проєкти й виконані зобов’язання.
6
