Європейський Союз уперше запровадив санкції проти Російської Федерації безпосередньо у відповідь на смертоносні масовані обстріли Києва. Відповідне рішення Рада ЄС ухвалила 17 липня, повідомляється на офіційному сайті органу. Обмежувальні заходи стосуються однієї фізичної особи та п'яти юридичних осіб, які входять до російського військово-промислового комплексу та займаються виробництвом компонентів для безпілотників.
Як зазначено в заяві Ради ЄС, рішення ухвалено через нещодавні смертельні удари Росії по Києву в ніч на 1 та 5 липня 2026 року, а також через жорстоку військову кампанію, навмисно спрямовану проти цивільної інфраструктури. Тільки 2 липня внаслідок російської атаки на столицю України загинула 31 людина. Це стало одним із наймасштабніших обстрілів міста з початку повномасштабного вторгнення.
Усі п'ять юридичних осіб, включених до санкційного списку, входять до складу групи компаній ABS Electro. Серед них — «АБС ЗЕіМ Автоматизація», «Ессет Автоматизація», «ВНДІР», «Ессет Електро» та «Сокол Ессет». Ці підприємства розробляють і виробляють електронні та радіоелектронні компоненти, необхідні для ведення бойових дій із використанням безпілотних літальних апаратів. Зокрема, вони сприяють створенню систем, які підвищують бойові можливості російських дронів типів «Шахед» і «Герань», а також збільшують їхню стійкість до засобів радіоелектронної боротьби.
Крім того, кілька компаній групи виробляють автоматизовані системи управління для російського енергетичного сектора. Як наголошується в рішенні Ради ЄС, ця діяльність є суттєвим джерелом доходу для російського уряду, що дозволяє йому фінансувати війну проти України. Таким чином, санкції спрямовані не лише на безпосередніх виробників військових компонентів, а й на компанії, які забезпечують надходження коштів до бюджету РФ.
Єдиною фізичною особою, яка потрапила під обмеження, стала Ірина Харісова — голова правління групи компаній ABS Electro та директорка кількох підприємств, що входять до цієї групи. Відповідні правові акти були опубліковані в Офіційному журналі ЄС. Особи, включені до санкційного режиму, підпадають під заморожування активів, а також під заборону прямого або непрямого надання їм грошових коштів чи економічних ресурсів. Крім того, для Харісової запроваджено заборону на в'їзд до країн Європейського Союзу.
Цей мініпакет санкцій став безпрецедентним кроком, оскільки раніше ЄС не запроваджував обмежень, безпосередньо прив'язаних до конкретних масованих обстрілів українських міст. Пропозиції щодо нових обмежень були внесені головною дипломаткою ЄС Каєю Каллас після чергового масованого російського обстрілу Києва в ніч на 2 липня. Тоді вона заявила, що запропонує застосувати санкції до ширшого кола компаній, які підтримують російський військово-промисловий комплекс.
Варто зазначити, що початково планувалося затвердити додаткові санкції під час засідання міністрів закордонних справ ЄС 13 липня, однак цього не сталося. Крім того, Греція висловила незгоду з новим, 21-м пакетом санкцій проти Росії через побоювання, що заборона на експорт російського газу до третіх країн може послабити позиції європейських компаній. Попри це, рішення щодо мініпакету, пов'язаного з обстрілами Києва, було ухвалено одностайно.
Нові обмеження є частиною ширшої санкційної політики ЄС, спрямованої на підрив здатності Росії вести війну проти України. Вони демонструють, що Брюссель готовий реагувати на конкретні воєнні злочини та атаки на цивільне населення, посилюючи тиск на російський оборонно-промисловий комплекс та його керівництво.
