Країни Європейського Союзу в першому півріччі 2026 року імпортували рекордний обсяг скрапленого природного газу (СПГ) з російського арктичного проєкту «Ямал СПГ», намагаючись максимально заповнити сховища перед набранням чинності повної заборони на постачання. За даними аналітичної компанії Kpler, обсяг закупівель сягнув 9,89 млн тонн, що на 18% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Неурядова організація Urgewald оцінює загальну вартість цих поставок приблизно у 6 млрд євро.
Найбільшими покупцями російського СПГ у звітному періоді стали Франція, яка імпортувала 3,6 млн тонн, Бельгія — 2,9 млн тонн та Іспанія — 2,7 млн тонн. Ці три країни разом забезпечили понад 90% усього обсягу закупівель ЄС із заводу «Ямал СПГ», який контролюється російською приватною компанією «Новатек». Частками в проєкті також володіють французька TotalEnergies та китайська CNPC.
Чинні правила ЄС уже забороняють закупівлю російського скрапленого газу за короткостроковими контрактами, тому кожна партія потребує офіційного підтвердження від митних органів країни-імпортера про те, що продаж відбувся за довгостроковою угодою. Повна заборона на імпорт російського СПГ за довгостроковими контрактами набуде чинності з 1 січня 2027 року, а трубопровідний газ із РФ планують заборонити пізніше того ж року. Представники Європейської ради та Європарламенту досягли попередньої угоди про повне припинення імпорту російського природного газу до 2027 року ще 3 грудня 2025 року.
Готовність Європи приймати паливо мала вирішальне значення для арктичного проєкту «Ямал», який сильно залежить від невеликого флоту спеціалізованих танкерів льодового класу Arc7. Обсяги відвантаження прямо залежали від швидкої обробки цих суден у європейських портах. Альтернативна доставка до Азії через Північний морський шлях є значно ризикованішою та тривалішою. Через це поставки з «Ямалу» на азійський ринок у першому півріччі впали на 74% — до 510 000 тонн.
Санкціонер Urgewald Себастіан Реттерс назвав ці цифри «разючими», наголосивши, що вони не існують у вакуумі й припадають саме на період, коли Москва посилила удари по українській енергетиці та цивільних об'єктах. За його словами, рекордні закупівлі відбуваються на тлі війни, що триває, і це викликає додаткові питання до європейської енергетичної політики.
Міжнародні судноплавні та страхові компанії наразі побоюються майбутніх санкцій ЄС, які можуть ускладнити логістику для російських поставок. У лютому 2026 року голова TotalEnergies Патрік Пуянне заявив, що компанія може бути змушена повністю припинити експорт газу з «Ямалу» — не лише до ЄС, а й загалом — через «неоднозначності» в тексті заборони. У квітні цього року верфі ЄС, попри вже чинні санкції, ремонтували російські арктичні танкери класу Arc7 для перевезення газу з «Ямалу» — без цього техобслуговування заводу було б складно забезпечити доступ до ключових ринків узимку.
Росія намагається переорієнтувати експорт газу на Азію, однак така переорієнтація може обернутися для Кремля суттєвим скороченням доходів через підвищення логістичних витрат. У травні 2026 року Індія відмовилася купувати у країни-агресорки СПГ, який перебуває під американськими санкціями, попри дефіцит, спричинений конфліктом на Близькому Сході. Таким чином, європейські покупці залишаються ключовим ринком для російського скрапленого газу, і після набрання чинності заборони 2027 року Москва зіткнеться з серйозними викликами щодо збуту своєї продукції.
