Кожен третій європейський засновник розглядає переїзд за межі ЄС — звіт
Опитування Norrsken European Impact Index 2026 засвідчило зростання оптимізму серед європейських підприємців та інвесторів, але кожен третій засновник за останній рік розглядав перенесення компанії за межі Європи. Головний запит до Брюсселя — завершити формування єдиного ринку.
Кожен третій європейський засновник за останні дванадцять місяців розглядав можливість перенесення своєї компанії за межі Європи, причому 15% ставилися до цієї ідеї серйозно. Про це свідчать результати Norrsken European Impact Index 2026 — щорічного опитування 750 підприємців та інвесторів, які працюють над розв'язанням найскладніших проблем континенту.
Серед причин, що штовхають засновників до виходу, респонденти найчастіше називали високі витрати на енергію та інші чинники, які ускладнюють глобальну конкуренцію. Майже чотири з десяти опитаних зазначили, що залучати найкращі кадри в Європі складніше, ніж у США. Водночас 52% засновників повідомили, що регуляторні відмінності між країнами ЄС заважають їм масштабуватися через кордони, — торік таких було 47,5%.
Попри тривожні сигнали, настрій у середовищі європейських підприємців залишається переважно оптимістичним. Половина опитаних інвесторів вважає, що за останній рік Європа стала привабливішою для вкладень, тоді як протилежної думки дотримується лише кожен четвертий. 85% засновників очікують зростання доходів протягом наступних дванадцяти місяців, а три чверті планують збільшувати штат.
Такий настрій контрастує із загальним економічним тлом, яке, здавалося б, має підживлювати песимізм: європейці готуються до нових рахунків за енергію та чергового витка інфляції. Проте засновники й інвестори вбачають підстави для оптимізму — за умови, що лідери ЄС діятимуть швидко.
Енергетика залишається точкою найбільшої напруги між оптимізмом і обережністю. Інвестори дедалі частіше розглядають доступ до дешевої та надійної електроенергії як передумову довгострокової конкурентоспроможності європейських компаній. 84% опитаних враховують доступ компанії до доступної чистої енергії, оцінюючи її перспективи, а майже шестеро з десяти називають цей чинник дуже важливим.
Гроші інвесторів рухаються у тому ж напрямку. Майже 37% респондентів назвали енергетику та електрифікацію головним сектором для розподілу імпакт-капіталу — це більш ніж утричі перевищує показник найближчого конкурента. У списку Norrsken/100 2026, який формується за участю 80 провідних фондів ранньої стадії, стартапи з чистої енергетики та електрифікації утворили найбільший сектор — 26 компаній, що на 44% більше, ніж торік.
Серед них — швейцарська Metafuels, яка працює над перетворенням чистої електроенергії на авіаційне паливо, а також нідерландська RIFT і норвезька Enerin, що забезпечують високотемпературне промислове тепло за допомогою електронів замість газу. Саме такі капіталомісткі бізнеси прямують туди, де енергія дешева, дозволи видають швидко, а ринки відкриті.
За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, цього року в чисту енергетику та електрифікацію буде вкладено 2,2 трильйона доларів проти 1,2 трильйона у викопне паливо. Тобто на кожен долар, вкладений у нафту, газ і вугілля, припадає майже два долари в чисту енергію.
Головний запит засновників та інвесторів до політиків — перетворити ЄС на справді єдиний ринок. Цю вимогу назвали пріоритетом 45% засновників і майже шестеро з десяти інвесторів. Компаніям, які будують європейську електроекономіку, потрібен простіший доступ до ринку на 450 мільйонів споживачів, тоді як регуляторні розбіжності між країнами-членами продовжують ускладнювати масштабування.
Брюссель, схоже, почув ці сигнали. Під час звернення про стан Євросоюзу 16 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла до кінця наступного року переглянути правила єдиного ринку та просувати ініціативу EU Inc для спрощення транскордонної експансії. Разом із Митним союзом, Союзом заощаджень та інвестицій і реформами на кшталт EuVECA курс Комісії на вирішення проблем підключення до електромереж, вартості енергії та черг на дозволи виглядає правильним.
Однак жодне з цих зобов'язань не є новим, і засновники чули подібні обіцянки раніше. Зростання частки тих, хто скаржиться на фрагментацію ринку, свідчить: тепер рішення залишитися в Європі вони зважують, вимірюючи розрив між заявами та реальними діями.
36% інвесторів оцінили підхід ЄС до інновацій та підприємництва як поганий або дуже поганий, і лише 6% вважають, що Брюссель приділяє йому належний пріоритет. Тож попри зростання «єврооптимізму», європейським лідерам доведеться підкріпити його конкретними кроками, аби цей момент не згас разом із літнім теплом.
3
