Влада російської республіки Бурятія запровадила примусову схему залучення цивільних до війни проти України: місцеві підприємства зобов’язані відправляти своїх працівників на фронт або платити по 100 тисяч рублів за кожного кандидата, якого знайде спеціально визначена фірма. Про це повідомляють російські незалежні медіа «Медуза» та «Дождь» з посиланням на внутрішні документи та свідчення бізнесменів.
У розпорядженні телеканалу «Дождь» опинився «План відбору кандидатів на службу за контрактом у 2026 році» для Муйського району Бурятії. Документ, наданий джерелом, наближеним до адміністрації республіки, містить детальні таблиці: скільки людей працює в кожній компанії, скільки з них — чоловіки віком від 20 до 60 років, і скільки саме працівників потрібно відправити на війну. За словами джерела, голова Муйського району отримує «цифру з республіканського штабу», а місцевий штаб розподіляє завдання між підприємствами.
Підприємства, які не можуть або не хочуть віддавати своїх співробітників, мають змогу укласти контракт із певною фірмою на «підбір кандидатів для СВО». Вартість такої послуги становить 100 тисяч рублів за людину. Для місцевого бізнесу, зазначає «Дождь», це величезні гроші. Схема поширюється не лише на приватні компанії, а й на бюджетні установи. Наприклад, районна лікарня, згідно з планом, має надати двох працівників, хоча в Бурятії, як наголошується, існує гострий дефіцит медичних кадрів.
Про аналогічну практику телеканалу розповів підприємець із Сибіру. За його словами, уперше від бізнесу почали вимагати віддати людей на війну ще у 2024 році, погрожуючи «несподіваними перевірками». У 2025 році з’явилася схема з «викупом»: підприємців змушували підписувати договори нібито на пошук кандидатів для відправки на фронт, але вже по 450 тисяч рублів за людину. Таким чином, вартість «послуги» зросла в кілька разів.
Бурятія є одним із лідерів серед російських регіонів за кількістю мешканців, які беруть участь у війні, і, відповідно, за кількістю втрат. Знайти охочих добровільно вирушити на війну в республіці стає дедалі складніше, зазначає «Дождь». Це змушує владу вдаватися до дедалі жорсткіших адміністративних заходів, аби забезпечити виконання мобілізаційних планів.
Хоча документ, який опинився в розпорядженні журналістів, стосується лише Муйського району, джерело стверджує, що така сама схема діє по всій Росії. Представники бізнесу в різних регіонах підтверджують, що стикаються з аналогічними вимогами. Це свідчить про системний характер примусу, який посилюється в міру того, як російська армія зазнає значних втрат і потребує постійного поповнення особового складу.
Економічний тиск на підприємства поєднується з адміністративним: відмова виконати «план» може призвести до перевірок з боку контролюючих органів, що створює додаткові ризики для бізнесу. Таким чином, російська влада намагається перекласти частину мобілізаційного навантаження на приватний сектор, використовуючи як пряме примушування, так і фінансові механізми.
