Національна комісія з питань енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) має намір повернути штрафи для енергопідприємств, які не виконують команди диспетчера щодо швидкої зміни обсягів видачі електроенергії для балансування системи. Проти цієї ініціативи виступив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, який закликав регулятора відкласти її розгляд і провести консультації з учасниками ринку.
За словами Омельченка, відповідну пропозицію регулятор планує розглянути вже цього вівторка. Документ передбачає відновлення штрафних санкцій за невиконання команд на зменшення навантаження та надання допоміжних послуг. Експерт наголосив, що в умовах постійних обстрілів енергетичної інфраструктури неможливо гарантувати виконання таких команд з причин, що не залежать від учасників ринку. Автоматичне застосування штрафів, на його думку, може створити додаткові збитки для підприємств, зокрема для тих, що були збудовані під час війни за результатами аукціонів «Укренерго».
Омельченко також зауважив, що зміна правил гри без попередження підриває довіру інвесторів і погіршує інвестиційний клімат в українській енергетиці. Замість автоматичних штрафів для всіх учасників ринку експерт пропонує запровадити вибіркові перевірки випадків невиконання команд і в разі виявлення зловживань позбавляти порушників сертифікатів відповідності. Такий підхід, на його думку, дозволить зупинити недобросовісні дії, не завдаючи шкоди роботі енергопідприємств в умовах воєнного стану.
Ініціатива НКРЕКП викликає занепокоєння на тлі триваючих російських атак на енергетичну інфраструктуру України. Від початку повномасштабного вторгнення система неодноразово зазнавала значних пошкоджень, що ускладнює оперативне реагування на команди диспетчера. Водночас балансування енергосистеми залишається критично важливим завданням для забезпечення стабільного електропостачання споживачам.
Раніше Кабінет Міністрів України визначив механізм використання додаткових 40 мільярдів гривень, передбачених для підготовки країни до зимового періоду. Загалом на реалізацію комплексних планів захисту та відновлення енергооб’єктів із державного бюджету вже спрямовано 67,8 мільярда гривень, а з місцевих бюджетів — 9,6 мільярда гривень. Це підкреслює масштаби викликів, з якими стикається енергетичний сектор, та важливість зважених регуляторних рішень, які не зашкодять функціонуванню ринку.
Омельченко наголосив, що доцільно відкласти розгляд проєкту змін до постанови №332 та провести широкі консультації з учасниками ринку та експертами. Це дозволить знайти ефективний баланс між припиненням зловживань і збереженням стабільної роботи енергопідприємств. Експерт переконаний, що в поточній редакції ініціатива може зашкодити енергетиці України, тому вимагає доопрацювання.
