Україна вже знає, як відновити експорт попри блокаду морського коридору, яку намагається встановити Росія. Союзники Києва долучилися до розв’язання цієї проблеми. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, відповідаючи на запитання журналістів. За його словами, українська сторона активно шукає способи забезпечити постачання власної продукції на зовнішні ринки попри постійні атаки на портову інфраструктуру та цивільні судна. Дипломат зауважив, що Київ розраховує на підтримку партнерів у протидії російським ударам по цивільному судноплавству.

Глава МЗС наголосив, що Київ уже звернувся до союзників і партнерів із проханням допомогти деблокувати морський експорт шляхом посилення тиску на Москву. «Адже, атакуючи цивільні судна, Росія також вбиває членів екіпажів, які переважно є іноземцями», — зазначив Сибіга. Він додав, що Росія фактично поширює свій терор далеко за межі Чорного моря, а для економіки України блокада є величезним викликом і справді серйозною проблемою. Йдеться не лише про економічні втрати, а й про безпеку людей, які працюють у цивільній морській галузі. Атаки на порти та цивільні судна створюють прямі загрози міжнародному судноплавству, тому деблокування експорту є спільним інтересом України та її партнерів.

Саме тому президент Володимир Зеленський доручив негайно активізувати програму Європейського Союзу «Коридори солідарності». Як пояснив міністр, нині тривають активні консультації з усіма сусідами України — Молдовою, Румунією, Словаччиною, Угорщиною та Польщею. Сторони обговорюють, яким чином розширити інфраструктуру і створити необхідні умови, щоб допомогти Україні транспортувати зерно на треті ринки. Це має пом’якшити наслідки блокади для українських аграріїв та економіки загалом. Київ розглядає кілька логістичних варіантів одночасно, щоб зменшити залежність від одного маршруту.

Йдеться саме про транзит територією цих країн, як це було організовано у 2022 році наземними коридорами. Там, де це можливо, планують також задіяти порти держав-сусідів. Рішення про залучення портової інфраструктури сусідів розглядається як один із практичних кроків для збільшення пропускної спроможності експортних маршрутів. Головна мета наразі — забезпечити доставку української продукції до місця призначення. «Тому робимо все можливе, щоб це відбулося і були створені необхідні умови для експорту української продукції», — запевнив глава МЗС.

Україна вже має досвід організації таких перевезень. У 2022 році, коли чорноморські порти фактично були заблоковані, саме наземні коридори допомогли частково зберегти експортні поставки зерна. Напрацьовані механізми взаємодії з сусідами можуть бути адаптовані до нинішньої ситуації та розширені на більші обсяги поставок.

На цьому тлі Сибіга нагадав, що саме через повномасштабне вторгнення Росії в Україну світовий продовольчий індекс цін зріс на 25%. Це підкреслює глобальне значення українського експорту: від його стабільності залежить продовольча безпека багатьох країн, зокрема тих, що традиційно імпортують зерно. Тож відновлення стабільних експортних маршрутів є питанням не лише економіки України, а й глобальної стабільності.

Окремо експерти пояснювали, чому саме зараз Росія масовано атакує порти України, та розповідали, які нині існують альтернативи портам Одеси і в чому їхні особливості. В адміністрації морських портів України, своєю чергою, нещодавно заявили, що обмежень на роботу Українського морського коридору країна не вводила. Тож, попри удари та спроби Москви перекрити морські шляхи, коридор продовжує функціонувати, а Київ паралельно розвиває наземні маршрути доставки продукції до кінцевих споживачів. Відновлення стабільного експорту залишається одним із головних завдань української влади на тлі спроб Росії перекрити морські шляхи.