Масовані удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах та посилення бойових дій в Азовському морі спричинили серйозну паливну кризу в Росії, яка загрожує скороченням експорту пшениці на 5-10 мільйонів тонн. Про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на аналітиків дослідницької компанії SovEcon.

Загальнонаціональна паливна криза, спричинена місяцями ударів українських дронів по російських НПЗ, призвела до різкого зростання цін на дизельне пальне, необхідне для роботи тракторів і комбайнів. Фермери в Ростовській області, одному з ключових зерновиробничих регіонів, змушені годинами стояти в чергах, щоб заправити техніку та дістатися до полів.

Ситуація ускладнюється блокадою Азовського моря, яке є основним експортним шляхом для зерна з Ростовської області. Через обмеження судноплавства пропозиції на купівлю зерна практично зникли, що створює додатковий тиск на аграріїв. За оцінками аналітиків, фермери вже втрачають близько 1000 рублів за тонну зерна через зростання цін на дизель, а обмеження в Азовському морі фактично подвоюють цю суму.

Якщо військового рішення для відкриття Азовського моря не буде знайдено, а ситуація затягнеться на більшу частину другого півріччя, Росія може недопоставити на світовий ринок від 5 до 10 мільйонів тонн пшениці. Для порівняння, торік Росія експортувала понад 61 мільйон тонн зерна, включно з 46 мільйонами тонн пшениці, що робить її найбільшим у світі експортером цієї культури.

Фінансовий тиск може змусити фермерів ще більше скоротити площі посівів зерна, продовжуючи тенденцію, яка триває з 2022 року. Міністерство сільського господарства Росії, хоча й заявило про хороші перспективи врожаю, визнало занепокоєння щодо паливної ситуації в усіх регіонах, пообіцявши фермерам державне забезпечення необхідним пальним.

Наслідки української дронової кампанії відчуваються далеко за межами Росії. Як повідомляє Axios, подорожчання пального через атаки на НПЗ вплинуло навіть на ціни в США, де вартість дизельного пального вперше перетнула позначку 5 доларів за галон. Це відображає глобальний дефіцит палива, критично важливого для сільського господарства, будівництва та наземних перевезень.

Росія, яка з початку повномасштабного вторгнення намагалася приховувати реальний вплив війни на економіку, тепер змушена визнати масштаб проблеми. Президент РФ Володимир Путін нещодавно визнав, що атаки українських дронів створили «певні проблеми з нафтопродуктами», хоча й запевнив, що ситуацію нібито вдається взяти під контроль. Попри ці заяви, російські НПЗ наразі покривають лише близько 65% сезонної потреби країни в бензині.

Паливна криза в Росії розгортається з кінця травня, коли обмеження на продаж бензину охопили Москву, Санкт-Петербург та окуповані території. Мережі АЗС запровадили ліміти на відпуск пального в одні руки, а в окупованому Криму пальне почали продавати лише за талонами. До кінця червня дефіцит охопив усі 11 часових поясів країни, а ціни на бензин зросли до рекордного рівня. Уряд навіть засекретив статистику цін на бензин і дизель, виключивши ці дані з відкритого доступу.

Традиційні покупці російського дизелю, зокрема великі економіки, що розвиваються, як-от Бразилія, тепер шукають альтернативні джерела постачання, і багато хто звертається до США, що додатково підвищує ціни для американських споживачів. Росія, своєю чергою, намагається подолати кризу морськими поставками бензину з Індії, звідки вже відправлено щонайменше 60 тисяч тонн пального двома танкерами.

Експерти зазначають, що поточна ситуація демонструє масштаб перебоїв для російських фермерів через посилену кампанію ударів України по енергетичній інфраструктурі та загострення морських бойових дій в Азовському та Чорному морях. Подальший розвиток подій залежатиме від здатності України підтримувати темп дронової кампанії та від можливих військових рішень щодо розблокування морських шляхів.