Інвестори недооцінюють стійкість компаній як чинник зростання
Аналітики Anthropic і General Catalyst стверджують, що ринок систематично занижує вартість корпоративної стійкості, яка стає ключовою конкурентною перевагою в умовах частих потрясінь та стрімкого розвитку штучного інтелекту.
Сучасні ринки капіталу продовжують оцінювати стійкість бізнесу як другорядний фактор, тоді як вона дедалі частіше стає рушієм зростання. Про це йдеться в аналітичному матеріалі, підготовленому за участю представників Anthropic і General Catalyst. На їхню думку, компанії, здатні швидко поглинати удари, отримують можливості для експансії саме тоді, коли конкуренти змушені скорочуватися.
Історичний приклад Amazon періоду 2001 року демонструє, як надлишкові потужності перетворюються на стратегічний актив. Тоді акції компанії впали приблизно на 95% від піку, а багато її конкурентів з часів доткомів перебували на межі ліквідації. Проте Amazon ще 1999 року інвестувала у складську інфраструктуру, збільшивши площі з 300 тисяч до понад п'яти мільйонів квадратних футів. Коли ринок обвалився, ці потужності дали змогу відкрити мережу для інших рітейлерів і незалежних продавців, перетворивши простої на платформний бізнес.
Штучний інтелект прискорює цей розрив. Він загрожує традиційним бізнес-моделям, але водночас дає компаніям потужний інструмент для поглинання шоків. Організації, що працюють на процесах з підтримкою ШІ, дешевші в операціях і мають більше свободи для маневру, коли умови змінюються. Найбільш дорога помилка інвесторів — плутати зростання, що триває, зі структурною міцністю. Повторюваність доходу не тотожна його тривалості.
Аналітики виділяють чотири сфери, де розрив між сприйняттям і реальністю особливо помітний. Перша — стійкість попиту. ШІ оголює умовність частини повторюваного доходу SaaS-компаній. Програмне забезпечення, вбудоване в ключові процеси та підкріплене власними даними, тримається краще, ніж продукти, що продаються за робочі місця, роботу яких тепер виконує ШІ. Водночас охорона здоров'я, оборонний сектор та енергетика демонструють протилежну динаміку: регуляторні бар'єри та довіра інституцій роблять їх стійкішими до цифрового витіснення, а попит на базові послуги може зростати під час криз.
Друга сфера — стійкість ланцюгів постачання. Ринки карають за збої, але майже не винагороджують тих, хто інвестує в їх уникнення. TSMC несе значні короткострокові витрати, диверсифікуючи виробництво за межі Тайваню. Її заводи в Арізоні з кінця 2024 року демонструють вихід придатної продукції на рівні тайванських, проте ринок бачить витрати одразу, а захист — лише згодом.
Третя — стійкість структури капіталу. У 2021 році приватні інвестиційні фонди придбали сотні софтверних компаній, часто з високим борговим навантаженням, розраховуючи на передбачуваність повторюваного доходу. Але тривалість боргу фіксована, а тривалість доходу під ним — змінна, і ШІ нерівномірно її скорочує. Різниця була видима від початку, та інвестори зосередилися на самому факті повторюваності, а не на її причинах.
Четверта — системна стійкість. Компанія може виглядати стійкою, споживаючи стійкість системи навколо себе. Електромережі будуються із запасом потужності, а центри обробки даних для ШІ дедалі більше використовують цей запас, переносячи ризик на ширшу систему. Північноамериканська корпорація з надійності електропостачання різко підвищила прогноз пікового попиту на електроенергію та в травні оголосила найвищий рівень тривоги після різкого коливання обчислювального навантаження.
Найстійкіші компанії інвестуватимуть у системи, від яких залежать, а не ставитимуться до резервних потужностей як до власного ресурсу. JPMorgan побудував стійкість через баланс, розрахований на фінансові шоки, та бізнес, диверсифікований далеко за межі інвестиційного банкінгу. Ця структура допомогла йому пережити періоди стресу, які залишили менш диверсифікованих конкурентів уразливими.
Побудова стійкості має ціну. Надлишкові потужності, міцніші баланси та операційна гнучкість вимагають інвестицій заздалегідь. Але ці вкладення купують можливість вибору та здатність рухатися далі, коли умови змінюються, а конкуренти — ні. Саме тут ринок демонструє сліпу пляму: він оцінює витрати на стійкість раніше, ніж її цінність. Amazon 2001 року був саме такою компанією. Тепер їх значно більше.
2
