Російські страхові компанії почали масово відмовлятися страхувати судна в Чорному та Азовському морях через катастрофічну збитковість таких операцій на тлі успішних атак українських сил. За даними російського видання «Комерсант», за перші чотири місяці 2026 року збитковість перестрахування ризиків тероризму, диверсій та атак дронів сягнула 2800%. Це означає, що на кожен рубль зібраних внесків страховики виплачували у 28 разів більше, що перетворює такі рейси на прямі збитки для бізнесу.
Спочатку компанії намагалися впоратися з кризою шляхом підвищення тарифів. Лише за другий квартал 2026 року вартість морського страхування вантажів зросла у два-чотири рази. Однак, за словами брокера Дмитра Грушина, останніми тижнями цього виявилося недостатньо. Страховики почали напряму відмовляти в покритті так званих «воєнних» ризиків саме в Чорному та Азовському морях, що стало прямим ударом по російській логістиці.
Без страхового поліса перевозити вантажі, особливо нафту й газ, стає надто ризиковано. Страхова сума на такий вантаж може сягати 150 мільйонів доларів і вище, тому жоден вантажовласник не погодиться на рейс без гарантій компенсації на випадок атаки. Це створює серйозні проблеми для експорту російських енергоносіїв, які є ключовим джерелом доходів бюджету РФ.
Російський уряд наразі розглядає два варіанти вирішення проблеми. Міністерство фінансів пропонує, щоб судновласники та вантажовласники самостійно створили спільний страховий фонд, переклавши тягар покриття збитків з бюджету на бізнес. Натомість Міністерство транспорту, Міністерство енергетики та Центробанк виступають за простіше рішення: розширити державні субсидії, які вже діють на окупованих територіях, і на морські перевезення. Однак, за словами самого Мінфіну, бюджетних коштів на це вже не вистачає.
Проблема з морським страхуванням у Росії наростала поступово. Ще у грудні 2025 року страхові компанії почали піднімати ставки воєнного ризику для суден у південній частині Чорного моря. Це стало прямим наслідком ударів по танкерах так званого «тіньового флоту» РФ, який використовується для обходу міжнародних санкцій та експорту нафти.
Масштаб атак останніми тижнями лише зростав. 13 липня Сили безпілотних систем України уразили ще 15 суден «тіньового флоту» в Азовському морі, довівши загальний рахунок операції «МоЛоЧКа» до 105 плавзасобів за вісім діб. Вже 14 липня СБС уразили ще 11 суден, фактично паралізувавши перевалку нафти Азовським морем. Ці удари демонструють системний характер українських дій, спрямованих на знищення логістичної інфраструктури агресора.
Сама Росія вже визнала масштаб проблеми на міжнародному рівні. Вона поскаржилася в ООН на дії України проти «тіньового флоту», назвавши їх «тероризмом». Київ у відповідь наголосив, що йдеться про судна, залучені до забезпечення воєнних потреб держави-агресора, а не про звичайні комерційні перевезення. Українська влада неодноразово підкреслювала, що такі атаки є законним правом на самооборону відповідно до міжнародного права.
Відмова страхових компаній покривати ризики в Чорному та Азовському морях має далекосяжні наслідки для російської економіки. Без страхування експорт нафти та газу через ці акваторії стає практично неможливим, що може призвести до значного скорочення доходів бюджету РФ. Крім того, це ускладнює постачання товарів до окупованих територій та військових угруповань, що безпосередньо впливає на боєздатність російських сил.
Експерти зазначають, що ситуація зі страхуванням є лише одним із проявів ширшої кризи в російському судноплавстві, спричиненої міжнародними санкціями та українськими атаками. «Тіньовий флот» РФ, який складається зі старих суден з непрозорою власністю, стає все більш вразливим до ударів. Це змушує російських експортерів шукати альтернативні маршрути, що підвищує витрати та знижує конкурентоспроможність російських енергоносіїв на світовому ринку.
