Уряд Австрії має намір збільшити тривалість обов'язкової військової служби з шести до дев'яти місяців. Це рішення пов'язане з кардинальною зміною безпекової ситуації в Європі, спричиненою агресією Росії проти України. Про це заявив канцлер Крістіан Штокер на пресконференції у військових казармах поблизу Зальцбурга.

Протягом десятиліть австрійська армія, яка зберігає нейтралітет, виконувала переважно функції цивільного захисту. Військові допомагали рятувальникам під час повеней та пожеж, а також патрулювали для стримування нелегальної міграції. Однак, за словами Штокера, «мрія про міцний світ у Європі зруйнована» після вторгнення РФ в Україну. Канцлер наголосив, що з'явилися нові загрози, зокрема гібридні атаки та кібервійна, і Австрія має взяти на себе більшу відповідальність за власний захист.

Наразі австрійські юнаки у віці близько 18 років обирають між шестимісячною військовою службою та дев'ятимісячною громадянською альтернативою. Громадянська служба зазвичай передбачає роботу в службі швидкої допомоги або в будинках для літніх людей. Уряд планує надати можливість добровільно продовжити цивільну службу ще на два місяці.

Окрім подовження строку служби, влада пропонує запровадити резервістську модель військової служби. Відповідно до неї, призовники мають проходити повторні навчання протягом десяти років після початкової служби. Для підвищення привабливості військової служби планується майже подвоїти заробітну плату – до 1000 євро на місяць, а також надати додаткові вихідні дні.

Для ухвалення цих змін необхідно внести зміни до закону, що потребує підтримки двох третин депутатів парламенту. Уряду знадобиться голоси опозиційної партії «Зелені» або ультраправої Австрійської партії свободи. Це робить законодавчий процес складним і потребує політичних компромісів.

Раніше міністерка закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер заявляла, що нейтралітет більше не гарантує безпеки країни, і закликала до відкритих дебатів щодо можливого вступу до НАТО. Це свідчить про поступову зміну оборонної політики Австрії на тлі війни в Україні, яка змушує європейські країни переглядати власні підходи до безпеки.