Полонені громадяни африканських країн, які воювали на боці Росії в Україні, стверджують, що свідомо підписували контракти з російською армією, керуючись виключно фінансовими мотивами. Про це повідомляє видання Politico, яке взяло інтерв'ю у кількох полонених.

Один із них, громадянин Демократичної Республіки Конго з позивним Avatar, заявив, що не бажає повертатися на батьківщину, оскільки його родина залишилася в Росії. «Це просто бізнес», — сказав він, додавши, що умови служби пояснюють одразу під час підписання контракту, і ніхто африканців не обманює. Інший полонений, єгиптянин із позивним Cairo, який перебуває в полоні понад два роки, наполягає, що всі, кого він знає, хочуть повернутися саме до Росії, а не бути репатрійованими в Африку. «Україна називає нас громадянами африканських країн, і ми думаємо, це тому, що вони не хочуть відпускати нас назад у Росію», — зазначив він.

Головним мотивом для підписання контракту, за словами полонених, є гроші. Росія пропонує африканським новобранцям одноразову виплату близько 13 тисяч доларів і щомісячну зарплату щонайменше 2 тисячі доларів — суму, яка є значною для більшості країн Субсахарської Африки. Ці умови, як наголошують самі завербовані, були чітко обумовлені під час укладання контракту.

Для української влади історії таких полонених, як Avatar, є доказом у ширшій геополітичній аргументації: Москва втягує громадян африканських країн у свою війну, використовуючи їх як витратний матеріал. Посол України в Південно-Африканській Республіці Олександр Щерба звинуватив Москву в тому, що вона хоче, «щоб кров цієї війни була більш африканською і менш російською». За даними України, Росія завербувала майже 3 тисячі громадян із 36 африканських країн з початку повномасштабного вторгнення, часто обманом — обіцянками роботи, освіти чи громадянства.

Однак самі полонені, за словами Politico, ускладнюють цю тезу: кілька з них наполягають, що знали, на що йдуть. Мережа компаній-посередників заманює молодих чоловіків в Африці обіцянками заробітку та російського громадянства, користуючись кризою робочих місць на континенті. Цей механізм вербування вже розкривало видання «Еспресо», розповідаючи, зокрема, про гучний скандал у Південній Африці, де доньку колишнього президента Джейкоба Зуми звинуватили в тому, що вона обманом відправила 17 чоловіків, серед яких — її власні родичі, воювати за Росію.

Наслідки для самих завербованих часто трагічні. У Кенії, за даними тамтешньої розвідки, до Росії потрапило близько тисячі громадян, з яких живими повернулися лише 30. Масштаб цього явища підтверджують і українські офіційні дані: у складі армії РФ проти України воюють щонайменше 1436 громадян африканських країн. Про це заявляв міністр закордонних справ Андрій Сибіга, уточнивши, що реальна цифра може бути вищою, і закликавши африканців не підписувати контракти з армією Росії.

Таким чином, історії полонених африканців демонструють складну картину: з одного боку, Росія активно вербує громадян Африки, часто використовуючи обман, а з іншого — частина завербованих свідомо йде на такий крок заради фінансової вигоди. Це створює додаткові виклики для України, яка намагається привернути увагу міжнародної спільноти до використання Москвою африканців як «гарматного м'яса».