Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Олександр Алфьоров заявив, що Україна продовжуватиме пошуки поховань польських жертв Волинської трагедії на своїй території. Він також висловив сподівання, що польська сторона цього року нарешті погодить початок пошукових, а можливо, й ексгумаційних робіт на місцях поховань українців, загиблих під час тих самих подій у селах Сагринь і Ласкув на території Польщі.

У інтерв'ю Польському агентству друку (PAP) Алфьоров наголосив, що Україна визнає Волинську трагедію, а пошук поховань та перепоховання жертв цих подій мають залишатися важливим елементом історичного діалогу між двома країнами. «Незалежно від існуючих суперечок, така робота має тривати. Глухий кут у питанні ексгумаційних і пошукових робіт не слугує ані діалогу, ані християнській етиці», — зазначив очільник УІНП. Він запевнив, що з українського боку дозволи на проведення таких робіт і надалі видаватимуться.

Особливу увагу Алфьоров приділив питанню пошуку поховань українців у Польщі. «Сподіваюся, що попри існуючі політичні розбіжності українська сторона зможе почати пошукові, а можливо й ексгумаційні роботи у Сагрині й Ласкуві цього року, і ми отримаємо відповідні погодження від польської сторони», — сказав він. Ці села є місцями, де під час Волинської трагедії загинули українці, і питання їхнього гідного поховання залишається відкритим уже багато років.

Заява голови УІНП пролунала на тлі нещодавніх спільних українсько-польських заходів із вшанування жертв трагічних подій часів Другої світової війни, які відбулися на Волині. У цих заходах взяли участь представники обох країн, зокрема заступник міністра культури України Іван Вербицький, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш та надзвичайний і повноважний посол Польщі в Україні Пйотр Лукасєвич. На католицькому цвинтарі відбулося поминальне богослужіння, організоване Луцькою дієцезією Католицької церкви, після чого учасники поклали квіти до пам'ятного хреста.

Під час цих заходів польські посадовці наголосили на важливості примирення та спільної пам'яті. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що прибув на Волинь «зі знаком миру, з простягнутою рукою миру». Він додав, що вшанування пам'яті необхідне для того, щоб настало повне прощення, і закликав пам'ятати про минуле, але водночас думати про майбутнє, яке неможливе без правди та прощення.

Посол Польщі в Україні Пйотр Лукасєвич, звертаючись до присутніх, зазначив, що історія двох народів — це здебільшого історія суперечок і взаємно завданих страждань, але це також урок для кращого сусідства. Він наголосив, що, схиляючи голову перед польськими жертвами українського насильства, не можна забувати про українських жертв насильства польської держави на території колишньої Другої Речі Посполитої. Лукасєвич також підкреслив, що сучасні союзи та дружба між країнами виправляють історію, зокрема через допомогу Польщі Україні у 2022 році та захист Україною Центральної Європи від російської агресії.

Олександр Алфьоров у своїй промові на Волині наголосив на важливості гідного вшанування пам'яті всіх невинних жертв, збереження історичної правди та розвитку українсько-польського діалогу на основі взаємної поваги й християнських цінностей. «Це були драматичні й трагічні дні, коли брат пішов проти брата. Але нас має єднати єдине, щоб ми зрозуміли помилки, які тоді робили, зрозуміли, що нам слід жити заради майбутнього», — сказав він.

Раніше прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск у зверненні до Національного дня пам'яті жертв Волинської трагедії наголосив на необхідності зберігати солідарність, яка ґрунтується на правді, пам'яті та надії, і застеріг від використання пам'яті як знаряддя ненависті. Своєю чергою міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія зацікавлена у роздмухуванні емоцій довкола польсько-українських історичних суперечок, що додає питанню пошуку порозуміння додаткового політичного виміру.