Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу народному депутату Миколі Тищенку у вигляді застави в розмірі 10 мільйонів гривень. Таким чином суддя частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), який наполягав на взятті парламентаря під варту з альтернативою застави у понад 19 млн грн. Суд також поклав на підозрюваного низку процесуальних обов’язків, зокрема здати закордонний паспорт, не відлучатися з Києва без дозволу слідства, носити електронний засіб контролю та утримуватися від спілкування зі свідками у справі.
Під час судового засідання, яке транслювало «Суспільне», прокурор Сергій Подгорець обґрунтовував необхідність суворішого запобіжного заходу ризиками переховування підозрюваного від слідства, можливого впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню. Він наголосив, що розмір застави у 19 млн грн відповідає майновому стану депутата і не є непомірним. Натомість сторона захисту наполягала на необґрунтованості підозри та просила суд відмовити у задоволенні клопотання прокуратури або застосувати більш м’який запобіжний захід, зокрема особисту поруку. Адвокат Тищенка заявив, що договір дарування коштів між депутатом та його колишньою дружиною Аллою Барановською був оформлений належним чином і нотаріально посвідчений, а під час слідчих дій у народного депутата вилучили близько 15 млн грн.
Після оголошення рішення суду журналісти спробували запитати Тищенка, чи має він кошти для внесення застави, на що нардеп відповів несподіваним чином. Він дістав зі своїх речей сало та часник, заявивши, що має ці продукти і буде «застосовувати їх стосовно корупціонерів». На подальші наполегливі запитання представників ЗМІ депутат ухилявся від прямої відповіді, лише зазначивши, що має «певну частину коштів, відображену в декларації». Згідно з рішенням суду, Тищенко має п’ять днів для внесення застави.
Справа, в межах якої обрано запобіжний захід, стосується подій серпня 2023 року. За даними слідства, народний депутат вимагав понад 1 млн доларів неправомірної вигоди від особи, яку вважав причетною до діяльності так званих кол-центрів. Натомість він нібито обіцяв використати свої депутатські повноваження в її інтересах та вплинути на діяльність окремих структур. Правоохоронці зазначають, що фактично гроші підозрюваний не отримав. Крім того, слідство вважає, що депутат легалізував 12,6 млн грн коштів невстановленого походження через фіктивний договір дарування з колишньою дружиною, після чого відобразив ці кошти у своїй щорічній декларації.
29 червня Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП повідомили Тищенку про підозру у проханні надати неправомірну вигоду, легалізації коштів та внесенні завідомо недостовірних відомостей до електронної декларації. Варто зазначити, що депутат тривалий час позиціонував себе як активний борець із кол-центрами, хоча ще в липні 2024 року з’ясувалося, що слідча комісія, якою він прикривався, давно припинила роботу. У січні 2025 року після цілодобового домашнього арешту Тищенко заявив у Верховній Раді, що більше не боротиметься з кол-центрами і «перегортає сторінку». Рішення ВАКС стало черговим етапом у резонансній справі, яка привертає значну увагу громадськості та антикорупційних органів.
