Cannon-Brookes: ШІ-агенти в роботі потребують імені та відповідальної людини
Співзасновник Atlassian Майк Кеннон-Брукс наполягає, що відповідальність за дії ШІ-агентів у робочому середовищі має нести конкретний працівник, а самі агенти повинні бути видимими та керованими учасниками командних процесів.
Співзасновник Atlassian Майк Кеннон-Брукс застерігає, що виправдання «це зробив штучний інтелект» не повинно стати офісною відмовкою. За його словами, коли працівник використовує чат-бот для виконання завдання, відповідальність за результат усе одно лежить на людині, а не на програмі.
«Відповідальність — на Майку. Вона має бути на кінцевому користувачеві», — наголосив Кеннон-Брукс в інтерв'ю, яке він дав на полях Гран-прі Сінгапуру. Він пояснив, що коли йдеться про редагування документа, історія змін має показувати, хто саме вніс правку, так само як це відбувається з роботою колеги.
Шостого жовтня Atlassian представила «Agentic Multiplayer Protocol» — протокол, який об'єднує різні платформи компанії та перетворює ШІ-агентів на видимих і керованих членів робочих команд із окремими профілями та зазначенням власника. За задумом, правки агента мають відображатися в історії документа так само, як і правки людини.
«Потрібно бачити, хто що і коли зробив», — підкреслив Кеннон-Брукс. На його думку, програма не може стверджувати, що зміни вніс, наприклад, Codex, адже насправді це зробила конкретна людина.
Тим часом на ринок виходить хвиля персональних ШІ-агентів, зокрема продукти Meta Muse та OpenAI Dots. Кеннон-Брукс вважає, що такі інструменти приховують від користувача, що саме відбувається за лаштунками, навіть якщо запит був простим. Для споживчого середовища це може бути прийнятно, але для робочого — ні.
«Якщо ви робите щось у Muse, це, ймовірно, лише для вас. На робочому місці виникає багато розмов про дозволи, безпеку та відповідність вимогам», — зазначив він. Працівник або агент, який отримав необмежений доступ до створення контенту на основі конфіденційної інформації, може швидко спричинити проблеми.
Кеннон-Брукс навів приклад: працівник створює візуальний графік на основі внутрішніх документів. Якщо надіслати його стороннім, вони можуть побачити ті самі документи, а отже, існує ризик витоку інформації.
Ще одна проблема — складність інтерфейсів. «ШІ може робити дивовижні, надзвичайно потужні речі. Більшість людей робить дуже базові речі через інтерфейс. Досвід дуже поганий», — сказав він. Кеннон-Брукс порівняв це з текстовим процесором: якщо прибрати панель інструментів і залишити лише клавіатурні скорочення, документи більшості людей виглядатимуть як простий текст.
Ще 2024 року Atlassian запустила Rovo — власного ШІ-асистента, покликаного пов'язувати людей, проєкти, код і корпоративні знання як усередині платформ компанії, так і в зовнішніх сервісах. За словами Кеннон-Брукса, компанії довелося винайти чимало нових базових шаблонів дизайну, які водночас мають здаватися знайомими. Йдеться про функції, що дозволяють пов'язувати облікові записи Atlassian із сторонніми інструментами, як-от Figma, Codex чи Claude, і перемикатися між ними.
Atlassian, відома інструментом для відстеження помилок Jira та платформою для співпраці Confluence, стала своєрідним символом австралійської технологічної сцени, до якої належать також дизайн-платформа Canva та платіжна компанія Airwallex. За квартал, що завершився 30 червня, компанія зі штаб-квартирою в Сіднеї отримала 1,8 мільярда доларів виторгу, перевищивши середній прогноз аналітиків у 1,7 мільярда доларів.
Водночас у березні компанія скоротила штат на 10% — приблизно 1600 працівників — у межах переходу до штучного інтелекту та корпоративних продажів.
Кеннон-Брукс переконаний, що Австралія має потужну технологічну екосистему. «Ми не збудуємо все самі, бо ми досить маленька країна... але ми добре вміємо брати операційні системи, бази даних і моделі ШІ та застосовувати їх до проблем, створюючи економічну цінність і ВВП», — сказав він. За його словами, Австралія становить приблизно 1% світового ВВП, тож має прагнути бути 1% світового технологічного виробництва.
Він також відкинув побоювання, що віддаленість відриває австралійські технологічні компанії від американських інвесторів і клієнтів. «Більшість австралійських технологічних компаній досить швидко стають глобальними», — зазначив Кеннон-Брукс, додавши, що перший клієнт компанії був в Англії, а другий — у Швеції.
Atlassian відкрила перший офіс у США 2005 року, а 2015-го вийшла на NASDAQ. Сьогодні її працівники є в 49 із 50 американських штатів. «Я забув. Здається, це Айдахо чи щось таке», — пожартував Кеннон-Брукс про єдиний штат без представництва компанії.
22
