У Києві зареєстровано петицію до міської влади з вимогою забезпечити стабільний інтернет у захисних спорудах. Автор звернення Олександр Грінченко наголошує, що мобільний зв'язок під землею часто відсутній або працює вкрай нестабільно, а наявні роутери не справляються з навантаженням під час масового перебування людей. Відсутність безперебійного живлення робить їх марними під час знеструмлень, що посилює ізоляцію громадян.
«Відсутність зв'язку та інформації, сидячи під землею під звуки вибухів, сильно тисне на психіку», — йдеться у тексті петиції №14349, опублікованій на сайті Київської міської державної адміністрації. Ініціатор закликає місцеву владу взяти питання технічного оснащення сховищ під свій контроль, зазначаючи, що витрати на сучасні системи зв'язку є порівняно невеликими порівняно з важливістю інформаційної безпеки та психологічного спокою громадян.
Для того щоб звернення було офіційно розглянуто, необхідно зібрати 25 000 підписів до кінця серпня 2026 року. Станом на 2 липня петиція перебуває на етапі збору голосів, і для досягнення необхідної кількості залишається 59 днів. Це не перша подібна ініціатива: раніше кияни також вимагали, щоб під час тривог вагони метро залишали на станціях для підвищення комфорту людей, які переховуються від атак.
Проблема зв'язку в укриттях набуває особливої гостроти в умовах регулярних ракетних обстрілів та атак безпілотників, коли громадяни змушені проводити в сховищах тривалий час. Відсутність доступу до інтернету не лише ускладнює отримання оперативної інформації про безпекову ситуацію, але й позбавляє можливості підтримувати зв'язок із рідними, працювати віддалено або навчатися. Це створює додаткове психологічне навантаження, особливо для дітей та людей похилого віку.
Якщо укриття не відповідає нормам або має технічні проблеми, громадяни можуть подати скаргу через застосунок «Дія», скориставшись функцією «Повідомити про зачинене укриття» або розділом «Мапа незламності». Також можна зателефонувати на гарячу лінію міста за номером 15-51 (для Києва) або звернутися до районної державної адміністрації чи управління з питань цивільного захисту, додавши фото стану приміщення.
За даними Державних будівельних норм, мінімальна площа на одну людину в укритті становить 0,6 квадратного метра, а для закладів освіти рекомендовано до 1 квадратного метра. Місткість кожного сховища визначається індивідуально на основі проєктної документації. Водночас перевірки, проведені по всій Україні, виявили, що кожне п'яте укриття має порушення, що свідчить про системні проблеми в організації цивільного захисту населення.
Забезпечення укриттів стабільним інтернетом є не лише технічним, але й соціальним питанням, оскільки в умовах війни доступ до інформації та зв'язку стає критично важливим для збереження психічного здоров'я громадян. Експерти наголошують, що ізоляція та неможливість отримувати новини під час обстрілів посилюють тривожність і паніку, що може мати довгострокові негативні наслідки.
Петиція до КМДА є одним із інструментів, за допомогою якого кияни можуть впливати на рішення місцевої влади. Якщо ініціатива набере необхідну кількість голосів, міська адміністрація буде зобов'язана розглянути її та надати офіційну відповідь. Це може стати поштовхом до масштабнішого переоснащення захисних споруд сучасними системами зв'язку, що відповідають потребам населення в умовах воєнного стану.
