Науковці зі США дедалі частіше обирають Європу: чи скористається бізнес
Скорочення федерального фінансування досліджень у США спричинило відтік науковців до Європи. ЄС та університети пропонують гранти й програми релокації, а європейський бізнес отримує шанс залучити таланти для інновацій та стартапів.
Сполучені Штати втрачають науковців, інженерів і технологів через скорочення федерального фінансування досліджень. Алекс Воршем, який шість із половиною років служив в армії США як фахівець з ІТ та кібербезпеки, а згодом захищав Бібліотеку Конгресу й Адміністрацію транспортної безпеки від кібератак, вирішив здобувати докторський ступінь не на батьківщині. Замість американських університетів він обрав Університет Осло в Норвегії, куди переїхав цього літа. Причиною, за його словами, стали скорочення федерального фінансування та «обмежувальний» державний нагляд, який дедалі більше спрямовує кошти на дослідження, що відповідають цілям Білого дому.
Воршем — не поодинокий випадок. З 2025 року адміністрація Трампа заморозила або припинила 8 007 грантів у Національному інституті охорони здоров’я, Національному науковому фонді та Агентстві з досліджень і якості охорони здоров’я. Понад третину з них — 5 187 — ще не відновлено. Загалом по всіх федеральних агенціях скорочено грантів на суму до 177 мільярдів доларів. Сам федеральний уряд у 2025 році втратив понад 10 000 докторів філософії у STEM-галузях через звільнення, вихід на пенсію та добровільні відставки. За даними Американського інституту фізики, частка випускників-фізиків, які залишають США, сягнула найвищого рівня за 30 років, а серед іноземних громадян вона подвоїлася порівняно з попереднім роком.
Європа активно користується цією ситуацією. У травні 2025 року ЄС запустив програму «Choose Europe for Science» — пакет грантів і підтримки релокації на 500 мільйонів євро, який президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила як спосіб зробити Європу «магнітом для дослідників». Кількість заявок від науковців зі США на гранти Європейської дослідницької ради для досвідчених дослідників зросла майже вп’ятеро — з 23 до 114 за рік. Стартовий грант для науковців на ранніх етапах кар’єри цього року зібрав 169 заявок зі США проти 116 у 2025 році. Університет Екс-Марселя у Франції прийняв першу групу американських академіків за програмою «Safe Place for Science» після 298 заявок із Берклі, NASA та Стенфорда. Товариство Макса Планка в Німеччині відкрило окремий трек для американських дослідників, а нідерландський Tulip Fund обсягом 50 мільйонів євро у першому раунді відібрав 34 науковці, з яких 29 приїхали зі США або працювали там.
Для європейського бізнесу це не лише питання престижу, а й економічна можливість. Багато стартапів виникають саме з університетських лабораторій і дослідницьких центрів. За даними Dealroom, сукупна вартість європейських спінофів — компаній, що постали з досліджень в університетах чи наукових центрах, — сягнула 473 мільярдів доларів. Говард Ю, професор менеджменту та інновацій у бізнес-школі IMD, наголошує: європейські ринки та міжнародні хаби мають унікальний шанс скористатися невизначеністю в дослідницькому середовищі США, створюючи відкрите й привабливе середовище для талантів. Водночас він попереджає, що закритість до міжнародних фахівців прямо загрожує технологічному та корпоративному лідерству.
Попит на переїзд справді зростає. За даними рекрутингової компанії SThree, 28% американських STEM-фахівців розглянули б переїзд за кордон, якби протягом наступного року залишили роботу. Серед людей у віці до 30 років цей показник сягає 49%, а 16% уже переїжджають. Найсильніше притягує сфера наук про життя: 14% фахівців уже переїхали або планують це зробити. Марго ван Суст, керуюча директорка SThree у Нідерландах та Іспанії, зазначає, що різкого сплеску заявок поки не видно, але сама розмова змінилася: якщо раніше переважно європейці поверталися додому, то тепер усе частіше їдуть і американські дослідники. Найшвидше рухаються фармацевтика й біотехнології, адже навички майже безпосередньо переносяться з академії в індустрію, а в Нідерландах, Бельгії та Німеччині вже сформовані потужні кластери.
Дейв Бауерс, глобальний керівник рекрутингової компанії EPM Scientific, поки що бачить лише «невелике зростання» заявок від американців на європейські посади, оскільки ринок праці в США залишається конкурентним. Однак, за його словами, кандидати як ніколи відкриті до інтернаціоналізації кар’єри, а клієнти дедалі частіше просять включати до шортлистів міжнародних фахівців. Для Європи це означає можливість не лише поповнити академічні установи, а й зміцнити власну інноваційну екосистему та конкурентоспроможність бізнесу.
4
