Саратовський нафтопереробний завод, один із ключових у Поволжі, призупинив роботу після атаки українських безпілотників у ніч на 8 липня. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на два джерела, обізнані з ситуацією. За їхніми даними, дрони вразили установку первинної переробки нафти CDU-6 потужністю 20 000 тонн на добу, яка є єдиною такого типу на підприємстві.

У Генеральному штабі Збройних сил України підтвердили ураження Саратовського НПЗ. За інформацією військових, на території заводу зафіксовано вибухи та пожежу. Це не перший подібний інцидент: завод уже призупиняв роботу після атак дронів у березні та травні цього року. У ніч на 31 травня підрозділи ЗСУ також уразили це підприємство, що призвело до масштабної пожежі.

Саратовський НПЗ входить до структури компанії «Роснефть» і є одним із найбільших нафтопереробних підприємств регіону. Його проєктна потужність становить близько 7 мільйонів тонн нафти на рік. У 2024 році завод переробив 5,8 мільйона тонн нафти, що дорівнює 2,2% загального обсягу переробки в Росії. За цей період підприємство виробило 1,2 мільйона тонн бензину, 1,9 мільйона тонн дизельного палива та 1,0 мільйона тонн мазуту. Продукція заводу, зокрема бензин, дизельне й авіаційне пальне, використовується для забезпечення військової логістики Росії.

Дані біржі свідчать, що паливо із Саратовського НПЗ не пропонувалося на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарній біржі з середи, що підтверджує зупинку виробництва. Це сталося на тлі посилення українських атак на енергетичну інфраструктуру Росії. Раніше цього тижня найбільший у Росії Омський нафтопереробний завод також припинив роботу після удару українського дрона.

Атаки на нафтопереробні заводи призвели до серйозної паливної кризи в Росії. У країні виник дефіцит пального, що спричинило довгі черги на автозаправних станціях, зростання цін на пальне та обмеження його експорту. 8 липня російський уряд запровадив заборону на експорт дизельного пального. Раніше, у квітні, було введено суворі обмеження на вивезення бензину до кінця липня. Крім того, із 1 червня до 30 листопада 2026 року в Росії діє заборона на експорт авіаційного гасу.

Паливна криза в Росії має й регіональні наслідки. Зокрема, Казахстан обмежив перетин кордону для автомобілів до одного разу на добу, щоб зупинити масове вивезення пального з країни. Як повідомляє Azattyq Asia, у прикордонних областях Казахстану — Західно-Казахстанській, Актюбінській та Павлодарській — різко зросло споживання пального через наплив російських автомобілів, які намагаються заправитися в сусідній країні. Віце-міністр енергетики Казахстану Кайірхан Туткишбаєв заявив, що нові обмеження діють на всіх прикордонних напрямках і дозволять зберегти баланс споживання палива.

У ніч на 8 липня Сили оборони України завдали ударів не лише по Саратовському НПЗ, а й по інших цілях. Зокрема, під атаку потрапили ще один нафтопереробний завод, шість танкерів, аеродром «Борисоглебск» та автомобільні мости ворога. Ці удари є частиною стратегії України щодо підриву військових потужностей Росії шляхом ураження її енергетичної інфраструктури. Як зазначають джерела, далекобійні санкції України вже призвели до нестачі палива, довгих черг на АЗС, підвищення цін на пальне та обмеження його експорту, що створює додатковий тиск на російську економіку.