Україна, ймовірно, вперше застосувала власну балістичну ракету великої дальності для удару по території Росії. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на заяву Міністерства оборони РФ про нібито збиття «операційно-тактичної ракети великої дальності» за останні 24 години. Російське відомство не надало жодних додаткових подробиць щодо типу зброї, а Київ публічно не підтвердив факт застосування балістичних ракет.
Як зазначає агентство, ця заява з’явилася на тлі анонсу української оборонної компанії Fire Point про майбутні випробування балістичної ракети FP-9, здатної вражати цілі вглиб Росії на відстань близько 850 км. Якщо інформація підтвердиться, це стане новим етапом у зусиллях Києва розширити власні потужності далекого удару за межі безпілотників і крилатих систем. Висока швидкість і траєкторія балістичної ракети скорочують час попередження та ускладнюють її перехоплення засобами ППО.
Російський провоєнний Telegram-канал «Военный осведомитель» повідомив, що під час режиму ракетної небезпеки в Московській області у вівторок, 30 червня, ймовірно, було перехоплено українську балістичну ракету. За даними каналу, один із зенітних комплексів С-300/400 атакував повітряну ціль, яка рухалася на великій висоті, нехарактерній для безпілотників або крилатих ракет. Після перехоплення на місці падіння уламків утворилася велика вирва. Український Telegram-канал Exilenova+ оприлюднив кадри, на яких видно димовий слід у небі та густий стовп диму в районі ймовірного падіння снаряда.
Наступного дня Міністерство оборони РФ підтвердило факт перехоплення «операційно-тактичної ракети великої дальності», однак не уточнило, де саме це сталося. Водночас кілька російських провоєнних Telegram-каналів, зокрема «Военный осведомитель», «Пора домой» і «Позывной OSETIN», припустили, що Україна могла випробувати власну балістичну ракету FP-9, яку розробляє компанія Fire Point. Автори цих каналів стверджують, що Київ не отримував від партнерів балістичних ракет такої дальності, тому найбільш імовірною версією вони вважають застосування саме української розробки. Деякі російські коментатори вже закликали виявити місця виробництва таких ракет і завдати по них ударів, щоб не допустити їхнього серійного використання.
2 травня 2025 року президент Володимир Зеленський заявив, що завданням української ракетної програми є максимальне прискорення створення балістичних ракет. Це свідчить про системні зусилля України розвивати власне виробництво далекобійної зброї, зокрема балістичних ракет, які можуть стати важливим інструментом для ураження цілей у глибині російської території.
Водночас Україна продовжує закликати партнерів до посилення протиповітряної оборони. Міністр оборони Михайло Федоров звернувся з листами до майже 40 країн із проханням невідкладно передати ракети до систем Patriot із наявних запасів уже цього місяця. За даними Міноборони, у ніч проти 2 липня ворог застосував проти України майже 500 ударних дронів та 77 ракет, з яких 25 були балістичними або гіперзвуковими. Українським силам вдалося перехопити понад 90% крилатих ракет і 90% дронів Shahed, однак збиття балістичних ракет залишається ключовим викликом через нестачу ракет до Patriot.
Для вирішення цієї проблеми у квітні Міноборони вперше уклало рекордний контракт на сотні ракет PAC-2 для Patriot за підтримки Німеччини, поставки яких розпочнуться протягом наступних років. Також уперше було зроблено крок до закупівлі близько сотні ракет на $1 млрд за рахунок кредиту ЄС. Цього року Україна почала отримувати ракети зі складів європейських партнерів. Завдяки впровадженню стандарту НАТО After Action Review вдалося більш ніж удвічі підвищити ефективність Patriot проти маневрених ракет «Іскандер». Однак, як наголошують у відомстві, цього недостатньо — Україні критично потрібні додаткові ракети, і від швидких рішень партнерів залежить захист українського неба.
Таким чином, можливе перше бойове застосування української балістичної ракети свідчить про значний прогрес у вітчизняній оборонній промисловості, але водночас підкреслює нагальну потребу в посиленні ППО для захисту від російських атак. Подальший розвиток подій залежатиме як від успіхів українських виробників, так і від рішень міжнародних партнерів.
