Україна запровадила новий пакет санкцій проти російського оборонно-промислового комплексу: під обмеження потрапили 23 компанії та 20 пов’язаних із ними фізичних осіб, які виробляють і постачають обладнання та комплектуючі для російської армії в обхід санкцій. Указ про введення в дію відповідного рішення Ради національної безпеки і оборони України президент Володимир Зеленський підписав 3 серпня. Документ оприлюднено на сайті глави держави.
Санкції спрямовані проти суб’єктів, які забезпечують роботу російського ВПК і силових структур, зокрема у виробництві балістичних ракет, дронів, засобів протиповітряної оборони та інших озброєнь. Застосування обмежень є продовженням системної роботи України, спрямованої на те, щоб позбавити оборонні підприємства РФ доступу до критичних компонентів, технологій і фінансування. Санкції мають ускладнити російським оборонним підприємствам доступ до іноземних комплектуючих, які вони використовують для виробництва ракет та безпілотників.
Серед підсанкційних компаній — «Кідма Тек», яка виготовляє оптичні прилади, засоби ППО та реактивні системи залпового вогню, а також ремонтує авіаційні й протитанкові керовані ракети. До списку увійшов завод імені Морозова, що належить до структури підсанкційного «Ростєха». Підприємство виробляє вибухові речовини, ракетне паливо та матеріали для ракетних комплексів, зокрема твердопаливні заряди для двигуна балістичної ракети «Іскандер-М».
Окремо під обмеження потрапили «Спецелектронкомплект», який бере участь у виробництві керованих авіаційних ракет, та підприємство «Аурум», що постачає російським окупантам системи радіоелектронної боротьби і дрони. У санкційному переліку також опинилися російські IT-компанії, які створюють цифрові рішення та програми інформаційної безпеки для державних і приватних замовників. Таким чином, обмеження охоплюють як виробників озброєнь, так і технологічні компанії, що обслуговують оборонний сектор. Включення IT-компаній до санкційного списку свідчить про те, що під обмеження підпадає і цифрова інфраструктура, яка обслуговує російський оборонний сектор.
Радник — уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк зазначив: «Кожне підприємство, яке втратить доступ до компонентів, технологій чи фінансування, виробить менше балістичних ракет, дронів та іншої зброї для війни». Ця теза пояснює логіку санкцій: обмеження мають не лише завдати фінансового удару, а й безпосередньо зменшити спроможність РФ виробляти озброєння для війни проти України.
Українська влада розглядає санкції як інструмент, що має безпосередній вплив на інтенсивність російських атак. Обмеження доступу до технологій і фінансування зменшує кількість ракет і безпілотників, які Росія може виготовити та застосувати проти України. Включення до списків підприємств, що працюють на різних ланках виробничого ланцюга, має посилити сукупний ефект таких заходів.
Раніше Володимир Зеленський заявляв, що Україна робитиме все можливе, щоб війна проти Росії завершилася ще до початку зими 2026 року. Крім того, за словами Власюка, Конгрес США може ухвалити законопроєкт про так звані «пекельні санкції» проти Росії вже на початку осені. Це свідчить про координацію зусиль України та західних партнерів у посиленні тиску на російську оборонну промисловість.
Санкційний тиск на російський ВПК є однією з ключових складових стратегії України, спрямованої на обмеження військового потенціалу агресора. Позбавлення доступу до іноземних комплектуючих і технологій ускладнює виробництво сучасних ракет і дронів, які Росія використовує для ударів по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури. Оновлені списки також показують, що під обмеження підпадають не лише великі заводи, а й вузькоспеціалізовані постачальники та IT-компанії, що робить мережу російського оборонного виробництва більш вразливою.
