EES став вузьким місцем для великих аеропортів
Двогодинні піки у Франкфурті та Амстердамі перетворюють новий біометричний контроль на операційний і фінансовий ризик для авіаційної галузі.
Європейські аеропорти отримали новий операційний ризик у розпал найприбутковішого туристичного сезону. Система Entry/Exit System мала цифровізувати контроль громадян третіх країн, але додаткова біометрична реєстрація знизила пропускну здатність паспортних зон у моменти найбільшого навантаження. Для бізнесу це означає не лише незадоволеного пасажира, а й затримані вильоти, пропущені стикування, додатковий персонал і складніше планування рейсів.
За даними Qsensor, наведеними Financial Times, у липні максимальна черга на паспортному контролі у Франкфурті зросла з 60 хвилин торік до 120 хвилин. В Амстердамі пік піднявся з 80 до 120 хвилин, у Мюнхені — з 31 до 60. Йдеться саме про максимальні значення, а не про типовий час для кожного пасажира, однак для хабового аеропорту навіть короткий пік може запустити ланцюгову реакцію на кілька годин.
ACI Europe ще 1 липня попереджала, що після повного запуску EES у квітні на окремих летовищах очікування доходить до п’яти годин. Асоціація говорила про пропущені стикування та порушення роботи авіакомпаній і вимагала більше свободи тимчасово призупиняти частину процедур, коли потік людей перевищує реальну пропускну здатність прикордонної зони.
Механіка проблеми проста. EES реєструє короткострокові поїздки громадян не з ЄС і замінює паспортні штампи цифровим записом. Під час першого проходження після запуску системи треба створити персональний файл: дані документа, фото, а для безвізових мандрівників — ще й чотири відбитки пальців. Єврокомісія оцінювала середній час такої реєстрації приблизно у 70 секунд. Але 70 секунд, помножені на пасажирів кількох широкофюзеляжних рейсів, швидко стають чергою, якщо кількість кіосків або прикордонників обмежена.
Аеропорти вкладаються в обладнання, щоб повернути втрачену пропускну здатність. Схіпгол повідомляє про 161 встановлений кіоск EES і додаткових помічників пасажирів. Fraport перед літнім сезоном прямо попереджав, що нові вимоги до збору даних можуть збільшувати час на кордоні. Інвестиція в кіоски, однак, не вирішує всього: система залежить від стабільності центральної та національної ІТ-інфраструктури, роботи автоматичних воріт і достатньої кількості прикордонного персоналу.
Для українського ринку є й споживчий вимір. Пасажири з українськими паспортами, які подорожують до Шенгену за безвізом на короткий термін, підпадають під EES. Це збільшує ризик довшого трансферу в європейських хабах, особливо під час першої реєстрації. Власники дозволів на проживання та довгострокових віз за загальним правилом від EES звільнені.
Головне бізнес-питання на осінь — чи залишить ЄС аеропортам і державам широку аварійну гнучкість після завершення літнього сезону. Якщо ні, галузі доведеться компенсувати жорсткіший процес капіталом: більшою кількістю кіосків, працівників і площі під черги. Якщо так, цифровий кордон фактично працюватиме з режимом регулювання навантаження. У будь-якому варіанті EES уже став частиною економіки європейської авіації, а не лише міграційної політики.
