Росія нарощує імпорт бензину через падіння виробництва до 70% попиту
Виробництво бензину в Росії впало до 70% внутрішнього попиту, що змусило Кремль збільшити імпорт пального з Білорусі та Азії. Причиною стали українські атаки на нафтопереробні заводи.
Російський паливний сектор зіткнувся з найгострішою кризою за останні роки: виробництво бензину в країні впало до рівня, що покриває лише 70% внутрішнього попиту. За даними агентства Reuters, наприкінці серпня добове виробництво скоротилося приблизно до 80,5 тисячі тонн, тоді як літній попит на внутрішньому ринку становить у середньому 115 тисяч тонн на день.
Дефіцит пального змусив Кремль вдатися до екстрених заходів — нарощування імпорту з Білорусі та країн Азії. Раніше Росія, яка є одним із найбільших експортерів нафтопродуктів у світі, практично не потребувала закупівель бензину за кордоном, тому нинішня ситуація стала маркером глибини проблем у галузі.
Головною причиною падіння виробництва стала серія українських атак на російську енергетичну інфраструктуру. Удари по нафтопереробних заводах вивели з ладу значні потужності, що призвело до зупинки окремих виробничих ліній та скорочення обсягів переробки нафти. Пошкодження обладнання виявилися суттєвішими, ніж очікувало керівництво галузі, а ремонтні роботи потребують часу та дефіцитних комплектуючих.
Ситуація на автозаправних станціях ускладнюється: у низці регіонів фіксуються перебої з постачанням палива, черги та обмеження на продаж. Російська влада намагається стабілізувати ринок, зокрема через тимчасову заборону експорту бензину, однак цей захід не вирішує проблему дефіциту виробничих потужностей.
Експерти зазначають, що криза в російському паливному секторі має системний характер. Окрім пошкодження заводів, галузь потерпає від санкційних обмежень на постачання технологій та обладнання, що ускладнює швидке відновлення виробництва. Західні обмеження також впливають на логістику та страхування танкерних перевезень, що підвищує вартість імпортних поставок.
Для російської економіки паливна криза створює додаткові ризики. Зростання цін на бензин традиційно підвищує інфляційний тиск і впливає на вартість товарів та послуг по всьому ланцюгу постачання. Водночас вимушений імпорт пального збільшує навантаження на бюджет в умовах, коли доходи від експорту енергоносіїв уже скоротилися.
Аналітики звертають увагу, що звернення до Білорусі як постачальника бензину має для Москви не лише економічний, а й політичний вимір. Мінськ отримує додатковий важіль впливу у відносинах із Кремлем, що може позначитися на переговорних позиціях сторін у інших питаннях двосторонньої співпраці.
Наразі невідомо, скільки часу знадобиться російським НПЗ для відновлення повноцінної роботи. За оцінками галузевих фахівців, навіть за сприятливого сценарію вихід на докризові обсяги виробництва може зайняти кілька місяців, протягом яких країна залишатиметься залежною від імпортних поставок пального.
