Центр макроекономічних досліджень Сбербанку РФ констатував, що російські підприємства цього року масово закриваються вже не з формальних, а з суто економічних причин. Аналітики найбільшого російського держбанку називають таку динаміку демографічною кризою бізнесу. Про це пише The Moscow Times із посиланням на звіт Сбербанку.
Раніше кількість ліквідацій компаній у Росії також стабільно перевищувала кількість нових відкриттів, однак здебільшого йшлося про формальні процедури. Понад 80% закриттів припадало на непрацюючі організації або фірми, які подавали недостовірні дані. Податкова служба активно очищала реєстр юридичних осіб у 2018–2020 та 2023–2024 роках завдяки новим цифровим системам контролю.
Цього року ситуація принципово змінилась. Кількість закриттів, які відображають реальні рішення власників бізнесу, зросла приблизно з 5 до 12–15 тисяч організацій щомісяця. Основний внесок зробили реорганізація, ліквідація поза процедурою банкрутства та, передусім, добровільне закриття компаній малого й середнього бізнесу за рішенням засновників.
Одночасно різко впала реєстрація нових підприємств. За січень–травень у Росії зареєстрували 62 тисячі компаній проти 80 тисяч за аналогічний період минулого року. У травні на 1000 діючих фірм припадало лише 4,3 реєстрації проти 5,5 закриттів з економічних причин. Тобто на кожну нову компанію припадало більш ніж одне закриття, спричинене економічною ситуацією. Спад охопив майже всі галузі, але основного удару зазнали торгівля, будівництво та обробна промисловість — саме ті сектори, де зосереджений малий і середній бізнес.
Аналітики пов'язують погіршення демографії бізнесу із загальним уповільненням російської економіки. Зростання ВВП скоротилося з понад 4% у 2023–2024 роках до 1% торік і майже до нуля цього року. У більшості цивільних галузей промисловості вже давно спостерігається стагнація або спад.
Розраховувати на державну підтримку, як це було на початку війни, компаніям тепер не доводиться. Наявні резерви майже вичерпані, а влада намагається скоротити витрати та шукає способи наповнити бюджет, дефіцит якого за підсумками півріччя склав 5,7 трильйона рублів.
Через це два роки поспіль у Росії підвищують податки. З 2025 року зросли податок на прибуток і податок на доходи фізичних осіб, а цього року — податок на додану вартість. Поріг виручки, до якого підприємства не сплачують ПДВ, знизили у 20 разів: з 450 мільйонів рублів до 60 мільйонів торік і до 20 мільйонів цього року.
У результаті майже третина представників малого бізнесу цього року замислилась про закриття або продаж власної справи. Йдеться насамперед про невеликі компанії, які опинилися під тиском одразу кількох чинників: стагнації попиту, зростання податків та скорочення державної підтримки.
Окремим чинником тиску на економіку залишається паливна криза, яка поглиблюється через регулярні удари по нафтопереробній інфраструктурі. Нещодавно у Волгоградській області знову запровадили ліміти на продаж пального — рішення ухвалили після атаки безпілотників на найбільший НПЗ регіону. Кількома днями раніше Генштаб ЗСУ підтвердив ураження заводу «Лукойл-Волгограднефтепереработка», який є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії.
