Федеральний борг США перевищив $40 трильйонів, а зобов’язання сягають $147 трильйонів
Загальний федеральний борг США подолав позначку $40 трильйонів наприкінці серпня, а з урахуванням невиконаних зобов’язань сукупні фінансові зобов’язання держави оцінюються у $147 трильйонів. Автори закликають Конгрес використати короткий осінній сесійний період для дій у відповідь.
Федеральний борг США наприкінці серпня перевищив $40 трильйонів. Це рекордна позначка, яка свідчить про стрімке зростання боргового навантаження на економіку країни. Втім, за оцінками авторів колонки у розділі думок журналу Fortune, офіційна цифра лише частина проблеми. Сукупні зобов’язання уряду, включно з невиконаними, сягають $147 трильйонів, і саме ця величина дає повнішу картину фінансового становища держави.
Федеральний борг становить приблизно 124% ВВП, тоді як у 2000 році цей показник був на рівні 56%. Загальні зобов’язання, за розрахунками авторів станом на 30 вересня 2026 року, досягли близько 452% ВВП порівняно з 199% на початку століття. За один лише рік вони зросли приблизно на $11 трильйонів, а у 2000 році становили близько $20 трильйонів. Таким чином, за чверть століття сукупний тягар зріс більш ніж удвічі відносно економіки, а його основна частина формується поза межами офіційного боргу, у вигляді невиконаних обіцянок перед громадянами.
Автори пов’язують таке зростання з кількома чинниками: щорічним дефіцитом бюджету, невиконаними зобов’язаннями за програмами соціального страхування та Medicare, а також федеральними пенсіями та медичним обслуговуванням пенсіонерів. Оцінки базуються на звітах піклувальників програм соціального страхування та Medicare, які щорічно оцінюють фінансовий стан цих фондів, і на результатах бюджету за 2026 фінансовий рік. Саме демографічні тенденції та структура витрат на соціальні програми, за логікою авторів, роблять цей тягар довгостроковим і менш піддатливим до короткострокових бюджетних рішень.
Прогнози Бюджетного управління Конгресу (CBO) свідчать, що протягом наступних 30 років федеральний борг може зрости до 190% ВВП. Уже зараз витрати на обслуговування боргу відчутно впливають на бюджет. У 2025 фінансовому році 36,5% податку на доходи фізичних осіб пішло на обслуговування боргу, тобто на виплату відсотків, а не на фінансування державних послуг. За прогнозом CBO, до 2036 року ця частка може сягнути 50,6%. Це означає, що майже половина податків, які сплачують громадяни, поступово перетворюється на плату за минулі запозичення, і цей показник може суттєво обмежити можливості уряду реагувати на нові виклики.
Автори також попереджають про економічні, безпекові та зовнішньополітичні наслідки такої динаміки. Висока заборгованість, за їхніми словами, здатна підривати довіру інвесторів, ускладнювати запозичення в разі кризи та обмежувати фінансову спроможність країни у сфері оборони і міжнародних зобов’язань. Ці ризики, на думку авторів, загострюються саме тоді, коли зростання боргу пришвидшується, а дефіцит не зменшується.
Для запобігання подальшому погіршенню ситуації автори пропонують законодавчу ініціативу: двопартійний закон про фіскальну комісію (Bipartisan Fiscal Commission Act, H.R. 3289). Законопроєкт наразі очікує розгляду, однак його просування застопорилося. Його ідея полягає в тому, щоб створити незалежний механізм підготовки пропозицій щодо бюджетної політики, які згодом розглядав би Конгрес. За словами авторів, законопроєкт міг би бути включений до тимчасового бюджетного рішення (continuing resolution) або до законопроєкту про підвищення граничного розміру боргу, адже саме такі документи зазвичай ухвалюються в кінці року і мають обов’язковий характер.
Саме тому автори звертають увагу на так звану сесію «качки-каліки» (lame-duck session), тобто період між виборами та січнем, коли чинний склад Конгресу ще працює до завершення каденції. За їхніми словами, це вікно можливостей для дій, які важко реалізувати в звичайному політичному процесі. Аргумент простий: після початку нового скликання політичні сили матимуть менше стимулів для компромісів, тому рішення щодо боргу варто ухвалювати тоді, поки тиск з боку бюджетних термінів ще діє, а політична кон’юнктура дозволяє домовлятися.
Джерело: fortune.com
25
