Шість місяців війни з Іраном: світова економіка уникла катастрофи, але не втрат
Попри найгірші прогнози, світова економіка вистояла після шести місяців війни США та Ізраїлю проти Ірану. Фондові ринки зросли, але подорожчання нафти вдарило по авіації, боротьбі з голодом і стимулювало перехід на чисту енергетику.
Найдраматичніші прогнози щодо економічних наслідків війни США та Ізраїлю проти Ірану не справдилися. Через шість місяців після початку конфлікту світова економіка уникла рецесії та колапсу нафтового ринку, хоча жоден її куточок не залишився недоторканим. За словами інвестиційного стратега Cerity Partners Майкла Ешлі Шульмана, глобальна економіка здійснила фінансовий еквівалент сцени з фільму «Місія нездійсненна».
Найбільшими переможцями стали інвестори, які не піддалися паніці. У перші тижні після атаки 28 лютого фондові ринки падали: Dow та Nasdaq увійшли в корекцію, а S&P 500 показав найгірший місяць із 2022 року. Однак із кінця березня відбувся розворот: Dow зріс майже на 19%, S&P — на 22%, а Nasdaq — на 27%. Якщо ці здобутки втримаються до кінця 2026 року, всі три індекси покажуть четвертий рік поспіль зростання. Міжнародний валютний фонд у липневому звіті зазначив, що економіку формують дві протилежні сили: війна стримує зростання, але ентузіазм щодо штучного інтелекту компенсує цей тиск.
Головним економічним наслідком війни стало подорожчання нафти. Через сповільнення руху танкерів через Ормузьку протоку ціна Brent зросла із приблизно 72 доларів до майже 120 доларів за барель. Хоча ціни дещо знизилися, вони все ще на 20% вищі за довоєнний рівень. Це вдарило по всіх, хто пересувається: авіапаливо, за прогнозами Міжнародної асоціації повітряного транспорту, коштуватиме в середньому на 70% більше, ніж у 2025 році. Авіакомпанії підвищили ціни на квитки, збільшили збори за багаж і запровадили паливні надбавки, скорочуючи рейси. Lufthansa Group скасувала 20 тисяч короткомагістральних рейсів, а Spirit Airlines взагалі зникла з ринку. Економіст Колумбійського університету Бретт Хаус прогнозує, що найближчими місяцями зниження тарифів малоймовірне через меншу конкуренцію між авіаперевізниками.
Війна зміцнила позиції прихильників чистої енергетики. Продажі електромобілів досягли рекордів: у Сінгапурі зростання становило 110%, у Новій Зеландії — 180%, а в Колумбії — 300%. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, у 2026 році електромобілі становитимуть 29% світових продажів авто проти 25% торік, попри падіння попиту в США та Китаї. Країни Південно-Східної Азії активізували використання відновлюваної енергетики та дослідження ядерної енергії, а африканські держави розширюють власне нафтоперероблення та прискорюють встановлення сонячних панелей. Експерт із ланцюгів постачання Sphera Скотт Леманн нарахував 26 країн і регіонів, які оголосили про заходи з чистої енергетики у відповідь на війну.
Найбільше постраждали найбідніші верстви населення. Оскільки Перська затока є не лише лідером із видобутку нафти, а й виробником добрив, війна вдарила по фермерах. Ціни на добрива зросли на 44% порівняно з довоєнним рівнем, що змусило аграріїв скорочувати їх використання та ризикувати майбутніми врожаями. Всесвітня продовольча програма ООН попередила, що десятки мільйонів людей можуть опинитися під загрозою голоду. Виконувач обов'язків виконавчого директора WFP Карл Скау заявив, що «задушення експорту добрив» сильно вдарило по Азії та Африці, а зростання транспортних витрат ускладнило гуманітарні операції. «Нафтовий танкер на якорі в Ормузькій протоці може означати на одну їжу менше на день для дитини в Судані», — наголосив він.
Серед переможців опинилися й бізнес-інтереси родини Трампа. Війна вже коштувала США десятки мільярдів доларів і спричинила тисячі жертв серед іранців, а також скоротила сотні мільярдів доларів світового ВВП. Проте окремі родинні підприємства отримали вигоду від зростання оборонних контрактів та інвестицій, що стало ще одним свідченням нерівномірного розподілу економічних наслідків конфлікту.
