США і Китай ділять світ на конкуруючі ШІ-блоки, а країни посередині лавірують
Сполучені Штати і Китай формують власні коаліції у сфері штучного інтелекту, і держави між ними намагаються отримати вигоди від обох сторін, уникаючи вибору між ними.
Сполучені Штати й Китай, два провідні центри розвитку штучного інтелекту, створюють власні блоки. Інші країни намагаються скористатися перевагами обох угруповань і не залишитися осторонь. Експерти попереджають, що вікно, в якому держави ще можуть вільно обирати між двома наддержавами, звужується, і рано чи пізно доведеться зробити вибір між очолюваною США ініціативою Pax Silica і Всесвітньою організацією зі співпраці у сфері ШІ, створеною за ініціативою Китаю.
Це ставить багато країн перед дилемою. Чи варто орієнтуватися на найсучасніші американські чипи та технології штучного інтелекту, чи приєднатися до доступніших відкритих систем Китаю. Казахстан, країна Центральної Азії з населенням близько 21 мільйона людей, є рідкісним прикладом держави, яка намагається подолати цю суперечність.
У червні міністр штучного інтелекту Казахстану Жаслан Мадієв відвідав Вашингтон, щоб приєднатися до американської групи, яка працює над зміцненням ланцюгів постачання ШІ. Через три тижні він вирушив до Шанхая, де було підписано документ про те, що Казахстан стає засновницею китайської ініціативи з формування глобального порядку денного у сфері ШІ. Участь у Pax Silica означає технологічні партнерства, робочі місця у високотехнологічному виробництві та місце в глобальних ланцюгах постачання ШІ. Водночас, як учасник Всесвітньої організації зі співпраці у сфері ШІ разом із 28 іншими країнами-засновницями, зокрема Пакистаном і Росією, Казахстан сподівається впливати на встановлення регіональних і глобальних стандартів.
«Усі хеджують ризики», — сказала Дана Масалімова, колишня казахстанська дипломатка, незалежна дослідниця й асоційована співробітниця Центру російських та євразійських студій імені Кетрін В. і Шелбі Каллом Девіс Гарвардського університету. «Ми не хочемо цього бінарного вибору», — додала вона. За її словами, Казахстан отримує інвестиції як від США, так і від Китаю, але перебуває у «дуже непевному становищі». Країна має багаті запаси критично важливих мінеральних ресурсів, необхідних для розвитку ШІ, а також дешеву електроенергію для центрів обробки даних, які в США стали політично чутливою темою.
Цього року уряд Казахстану підписав інвестиційну угоду з Nvidia на суму до 10 мільярдів доларів, мета якої — побудувати «долину центрів обробки даних» у країні. Тим часом дедалі більше китайських компаній інвестують у Казахстан. Місцеві посадовці повідомляють, що прямі іноземні інвестиції Китаю в країну досягли рекордних 2,8 мільярда доларів у 2025 році. У липні лідер Китаю Сі Цзіньпін зустрівся з президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим, щоб розширити співпрацю в межах китайської глобальної ініціативи «Один пояс, один шлях».
Обидві країни використовують доступ до ШІ для зміцнення свого глобального впливу. Президент США Дональд Трамп минулого місяця заявив, що «хто виграє в ШІ, той і виграє». Американські посадовці та компанії у сфері ШІ звинувачують Китай у масштабній «дистиляції», тобто видобуванні можливостей із передових американських моделей. Пекін ці звинувачення відхиляє і стверджує, що США прагнуть монополії на ШІ, одночасно обмежуючи доступ Китаю до найсучасніших чипів і обладнання для їх виробництва.
Вашингтон дав зрозуміти, що Pax Silica, де Китай є неявною мішенню, призначена лише для довірених партнерів. Державний департамент США заявив, що країни не можуть бути надійними партнерами у Pax Silica, якщо водночас беруть участь у ініціативах, які просувають конкуруюче бачення суперінтелекту. Натомість Пекін підкреслює відкритість і інклюзивність своєї організації. Посольство Китаю у Вашингтоні заявило, що обидві провідні держави у сфері ШІ мають використовувати свої сильні сторони, а не протистояти одна одній, і що ШІ не повинен належати лише великим країнам.
За словами Кайла Чана, наукового співробітника Інституту Брукінгса, різниця в риториці пояснюється тим, що Пекіну потрібно залучати треті країни, щоб побудувати альтернативну коаліцію, тоді як Вашингтон уже має розгалужену мережу союзників. Це підсилює роль того, що він називає «країнами-гойдалками». Схожу позицію займає й Індонезія, багата на нікель і мідь, ресурси, важливі для ШІ та інших технологій. Вона також приєдналася до китайської організації і, за словами віцеголови Національної економічної ради Марі Пангесту, прагне отримати вигоду від обох сторін та обрати найкращу систему.
Американські компанії у сфері ШІ також інвестують в інші держави, зокрема в Сінгапур, де Anthropic відкриває свій новий азійський офіс. Сінгапур, за даними держави, розглядає можливість приєднання і до китайської організації. У Саудівській Аравії стартап Humain у вересні представив платформу, побудовану на відкритій моделі китайської компанії, а королівство також має угоду з Nvidia про розширення обчислювальних потужностей ШІ. Франція, одна з найамбітніших розробниць ШІ поза межами США і Китаю, намагається йти власним шляхом через стартап Mistral, нова модель якого, випущена цього місяця, перевершує деякі передові китайські моделі.
Японія тісно співпрацює зі США в питаннях стратегічної безпеки, зокрема щодо передових напівпровідників, довірених систем ШІ та стандартів. Водночас, за словами професора Кіотського університету іноземних мов Такахіро Цучії, вона не відмовиться від доступніших китайських моделей ШІ для застосувань з низьким рівнем ризику. Загалом, як показує ситуація, кидати виклик двом провідним державам для багатьох країн з обмеженими економічними й військовими можливостями надзвичайно складно, тому більшість обирає гнучку, багатовекторну позицію.
4
