CC7 зіткнулася зі страйком через борги із зарплати на проєкті в Усть-Лузі
Сотні китайських працівників Балтійського хімічного комплексу вимагали виплат, затриманих до п’яти місяців. Для великого EPC-підрядника це вже питання контрактного та репутаційного ризику.
China National Chemical Engineering & Construction Corporation Seven, або CC7, опинилася в центрі трудового конфлікту на одному з найбільших промислових будівництв у Ленінградській області. Китайські працівники Балтійського хімічного комплексу в Усть-Лузі заявляють про затримку зарплати на кілька місяців і виходять на колективні протести.
За матеріалами China Labor Watch, страйк на майданчику почався 26 червня. 30 червня сотні робітників знову залишили робочі місця та пішли до офісів CC7 із вимогою виплатити зароблене. Максимальний термін заборгованості, про який вони говорили, сягав п’яти місяців. Відсутність готових плакатів вони компенсували простирадлами з гуртожитку, перетворивши їх на банери.
Для бізнес-аудиторії ключовою є роль CC7 у структурі проєкту. Офіційний сайт Балтійського хімічного комплексу називає компанію EPC-підрядником. Це означає відповідальність за комплексний цикл інжинірингу, закупівель і будівництва. Сам BCC має проєктну потужність до 3 млн тонн поліетилену на рік і технологічно пов’язаний із газопереробним кластером Усть-Луги.
Китайська SASAC раніше представляла цей контракт як одну з найбільших угод китайського підрядного бізнесу за кордоном. На такому тлі тривалий борг перед робітниками стає не лише соціальною, а й операційною проблемою. Якщо великі бригади відмовляються працювати, це створює ризики для графіка, продуктивності, утримання кваліфікованих кадрів і витрат на заміну персоналу.
China Labor Watch описує ширший контекст. За її даними, у 2025–2026 роках на російських проєктах, насамперед в Усть-Лузі, повторювалися скарги на борги із зарплати тривалістю три-вісім місяців, вилучення паспортів, обмеження виїзду та субпідрядні схеми, які розмивають відповідальність. Працівники BCC також стверджували, що роботодавець залишав у себе єдині примірники підписаних договорів.
На початку липня китайськомовний трудовий ресурс «海外家园» повідомляв, що частина робітників уже придбала квитки до Китаю, але досі не могла закрити питання із зарплатою та паспортами. Там же з’явилося повідомлення про приїзд поліції на один із протестів. Це стало основою для ще гучнішої версії, яка тепер поширюється в інших соцмережах: про «тисячі» людей, поліцейські автомобілі та звільнення затриманого колеги. У матеріалах China Labor Watch йдеться про сотні учасників протесту 30 червня, а не про підтверджені тисячі.
Для CC7 головний ризик полягає в тому, що трудовий спір уже не можна розглядати як проблему одного субпідрядника. Назва генерального EPC-підрядника безпосередньо фігурує у вимогах працівників, а масштаб проєкту робить конфлікт міжнародним. Навіть якщо частина боргів виникла нижче в контрактному ланцюгу, замовник і головний підрядник стикаються з репутаційними та управлінськими наслідками.
Фінансовий сенс затримки зарплати для будь-якого підрядника простий: невиплачені кошти тимчасово залишаються в обороті. Але на великому будівництві така практика швидко перетворюється на протилежність економії — страйки, плинність кадрів, зриви робіт і додатковий контроль. Тепер для проєкту важливо не те, наскільки вірусним став ролик із протесту, а те, чи зможе контрактна система забезпечити людям виплату заробленого без нової зупинки робіт.
