Національний банк України анонсував введення в обіг нової банкноти найвищого номіналу — 2000 гривень, на якій буде зображено видатного українського поета-шістдесятника та дисидента Василя Стуса. Купюра надійде в обіг 4 вересня 2026 року, що символічно збігається з днем пам'яті митця. Це рішення викликало низку юридичних запитань, зокрема щодо необхідності отримання дозволу від родини поета та можливості виплати гонорару за використання його зображення.
За словами голови Національного банку Андрія Пишного, нова банкнота отримає понад 20 передових елементів захисту від фальшування. Він також наголосив, що гривня залишається однією з найбільш захищених валют у світі. Однак юридичний аспект використання образу Стуса виявився складнішим, ніж у випадку з іншими історичними постатями, зображеними на українських грошах.
Керівниця практики інтелектуальної власності Nota Group Анна Жакот у коментарі пояснила, що в цьому питанні діють два паралельні дозвільні механізми. Перший стосується дозволу на використання зображення особи відповідно до статті 308 Цивільного кодексу України. Другий — дозволу на використання фотозображення як об'єкта права інтелектуальної власності згідно із законом «Про авторське право і суміжні права».
Оскільки Василь Стус помер у 1985 році, право надавати дозвіл на використання його зображення належить його дітям, дружині та батькам. Водночас частина 3 статті 308 Цивільного кодексу передбачає, що згода не потрібна, якщо зображення використовується для захисту інтересів інших осіб. Однак, як зазначає Жакот, публікація фото на банкноті не повністю відповідає цій меті, тому дозвіл родини є необхідним.
Другий аспект пов'язаний із авторським правом на фотозображення, яке належить фотографу або його спадкоємцям, якщо термін охорони ще не сплив. За загальним правилом, авторське право діє протягом життя автора та 70 років після його смерті. Таким чином, Національному банку могло знадобитися отримання ліцензії на використання конкретного фото або створення на його основі нового зображення.
Ситуація з Василем Стусом суттєво відрізняється від випадків з іншими діячами, зображеними на українських банкнотах. На купюрах різних номіналів представлені Іван Франко (20 гривень), Михайло Грушевський (50 гривень), Тарас Шевченко (100 гривень), Леся Українка (200 гривень), Григорій Сковорода (500 гривень) та Володимир Вернадський (1000 гривень). Усі ці постаті належать до більш давніх епох, ніж час життя Стуса.
Як пояснює Анна Жакот, у випадку з Богданом Хмельницьким та іншими історичними особами строк охорони авторським правом уже сплив, і твори стали суспільним надбанням. Це означає, що для використання їхніх зображень не потрібно отримувати додаткових дозволів. Натомість Стус помер відносно недавно, тому його образ залишається під захистом законодавства.
Щодо питання гонорару, юристка зазначає, що родина поета теоретично може отримати винагороду за використання його зображення на банкноті, але це не є обов'язковим. Надання згоди на використання зображення особи не передбачає автоматичної оплатності. Таким чином, Національний банк міг домовитися зі спадкоємцями про безоплатне використання образу Стуса.
Редакція намагалася отримати коментар від сина Василя Стуса, однак він офіційно відмовився обговорювати це питання. Варто зазначити, що Василь Стус — видатний український поет, перекладач та правозахисник, який зазнав переслідувань за свої переконання в радянські часи. Його творчість та громадянська позиція зробили його символом боротьби за незалежність України.
Поява Стуса на банкноті найвищого номіналу має не лише символічне, а й практичне значення. Це сприятиме популяризації його постаті серед широких верств населення та нагадуватиме про ціну свободи, яку заплатили українські дисиденти. Водночас юридичні нюанси, пов'язані з використанням його зображення, демонструють, наскільки важливо враховувати сучасне законодавство про інтелектуальну власність навіть у таких символічних державних рішеннях.
