Правозахисники ПАР вимагають зупинити будівництво дата-центрів через споживання води та електроенергії
Південноафриканські правозахисні організації закликають запровадити мораторій на будівництво нових дата-центрів у країні до з'ясування питань використання дефіцитних водних, земельних та енергетичних ресурсів. До Південноафриканської комісії з прав людини надійшло понад 250 звернень щодо прозорості таких проєктів.
Південноафриканські правозахисні організації закликають зупинити будівництво нових дата-центрів у країні, доки не буде досліджено вплив цих об'єктів на використання дефіцитної води, землі та електроенергії. Приводом для занепокоєння стало стрімке зростання цифрової інфраструктури, яку в ПАР розбудовують американські технологічні компанії, зокрема Amazon, Microsoft та Equinix.
Південноафриканська комісія з прав людини, яка виконує функції національного правозахисного органу, повідомила, що отримала понад 250 звернень від зацікавлених груп після того, як у травні цього року запросила їхні коментарі. За даними президента ПАР Сиріла Рамафоси, країна розміщує 70% потужностей дата-центрів Африки, і уряд розглядає це як можливість для участі у глобальній цифровій економіці, запрошуючи нові технологічні компанії будувати інфраструктуру.
У комісії зазначили, що в країні спостерігається «значне зростання» кількості дата-центрів, хмарної інфраструктури та пов'язаних із ними цифрових систем. «Ключовою проблемою, що виникає в процесі, є саме доступність, послідовність і прозорість інформації щодо таких питань, як попит на електроенергію та воду, використання землі, вимоги до інфраструктури, вплив на довкілля та на навколишні громади», — заявила докторка Ейлін Картер, яка очолює попередній процес у комісії.
Одним із останніх муніципальних погоджень, яке викликало невдоволення, стало будівництво гіпермасштабного об'єкта Equinix у Кейптауні. Це місто у 2018 році ледь уникло так званого «Дня нуля», коли прогнозували, що крани повністю пересохнуть через дефіцит води. Нещодавня пам'ять про масштабні відключення електроенергії, відомі як «лоудшеддінг», також посилює занепокоєння щодо 160 мегават електроенергії, які, за оцінками, необхідні для роботи цього об'єкта.
ПАР, схоже, подолала свою енергетичну кризу: державна енергокомпанія Eskom повідомила про надлишок потужностей у зимовий піковий сезон. Однак громадянське суспільство насторожено ставиться до того, що надлишок електроенергії може бути проданий саме дата-центрам. Експерти зазначають, що заклик до тимчасового мораторію не слід сприймати як відмову від потенційних іноземних інвестицій, а радше як механізм встановлення чітких правил, особливо щодо прозорості.
«Серйозних інвесторів не відлякують чіткі правила. Вони закладають у ціну невизначеність, а нерегульований бум — це найневизначеніше середовище з усіх можливих», — сказав Пітсо Циболане, старший викладач інформаційних систем Університету Кейптауна. Він наголосив, що однією з головних проблем є те, що оператори не зобов'язані розкривати, скільки води, електроенергії та землі вони використовуватимуть або братимуть на себе зобов'язання щодо цього, тому кожна пропозиція оцінюється без конкретних цифр.
Оператори, своєю чергою, застерігають від порівняння дата-центрів у ПАР із великомасштабними об'єктами у США, де потреби у воді, землі та електроенергії значно вищі. Вони нагадують, що Eskom нині має надлишок потужностей, а більшість дата-центрів дедалі частіше покладаються на відновлювані джерела енергії. «Має бути зрозуміло, що зростання попиту на енергію через дата-центри не спричиняє дефіциту електроенергії в ПАР і що це зростання не є причиною підвищення тарифів», — заявила Саша Бут-Бехарілал, голова Асоціації інтернет-провайдерів. За її словами, місцеві дата-центри застосовують нові технології для мінімізації споживання води, яке є значно нижчим за середньосвітовий показник.
