Програма НАТО DRONE EDGE, на яку виділено 40 мільярдів доларів, не може бути реалізована без тісної співпраці з Україною. Про це заявив генерал-майор у запасі, колишній заступник міністра оборони України Володимир Гаврилов в ефірі програми «Євроінтеграція» на Slawa TV та Еспресо.
За словами Гаврилова, рішення про фінансування програми DRONE EDGE було ухвалене через усвідомлення країнами НАТО власної неготовності до захисту від безпілотників. Він нагадав про численні випадки, коли на територію держав Альянсу залітали дрони типу Shahed, а також українські безпілотники, які виконували завдання на території Росії. «Вони зрозуміли, що в питанні захисту від дронів абсолютно не готові», — наголосив експерт.
Гаврилов підкреслив, що саме український бойовий досвід став головним поштовхом до запуску цієї програми. «Весь досвід нашої війни та наші рішення підштовхнули їх до створення саме цієї внутрішньої програми. І 40 млрд доларів — це досить великі гроші, амбіції теж досить великі. Але для того, щоб її реалізувати, їм доведеться дуже тісно працювати з нами, з Україною, тому що вони повинні отримати досвід застосування таких протишахедних, протидронових систем, який у нас уже повноцінно працює на фронті», — пояснив він.
Водночас генерал-майор зауважив, що сама програма DRONE EDGE суттєво не змінить можливості України у сфері боротьби з дронами, оскільки українські розробки вже випереджають натівські підходи. «Ця натівська програма сьогодні багато не додасть до наших зусиль, тому що ми значно попереду саме в підходах до захисту від дронів», — зазначив він.
Найбільша цінність DRONE EDGE для України, на думку Гаврилова, полягає у поглибленні співпраці з Альянсом та доступі до нових технологій. «Вона дає нам величезне вікно можливостей для більш тісної інтеграції з країнами НАТО, тому що вони проситимуть нас допомагати їм у тому, як правильно використовувати ці системи. Це також допоможе нам швидше увійти в їхні програми у вигляді тренінгів, спільних підприємств тощо, що для нас важливо як доступ до додаткових технологій, які допоможуть просто прискорити те, що ми й так робимо щодня», — резюмував він.
Тим часом президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва 15 липня оголосила про запуск нового оборонно-промислового партнерства між Європейським Союзом та Україною, центральним елементом якого стала так звана дронова угода (Drone Deal). Президент України Володимир Зеленський і фон дер Ляєн підписали Лист про наміри щодо стратегічного промислового партнерства, який має стати основою майбутньої оборонної угоди. Зеленський назвав це історичним кроком у розвитку відносин між Україною та ЄС.
За словами фон дер Ляєн, нове партнерство передбачає створення спільних підприємств, передачу технологій, обмін досвідом та інвестиції в українську оборонну промисловість. «Мета полягає в тому, щоб об'єднати найкращі напрацювання екосистем безпілотників України та ЄС», — наголосила вона. Вона також зазначила, що після погодження Drone Deal ЄС розгляне можливість застосувати таку саму модель співпраці до виробництва іншої оборонної продукції, зокрема ракет та систем протиповітряної оборони.
Окремо фон дер Ляєн оголосила про новий пакет військової допомоги: ЄС виділив Україні ще 1 мільярд євро на закупівлю дронів у межах Кредиту на підтримку України на 2026–2027 роки. Вона нагадала, що 30 червня ЄС уже виділив 4 мільярди євро на закупівлю безпілотників, а також нещодавно схвалив плани фінансування ще на 10 мільярдів євро для закупівлі дронів, ракет і винищувачів. «Це лише початок», — підсумувала глава Єврокомісії.
Таким чином, Україна не лише ділиться унікальним бойовим досвідом, але й отримує доступ до передових технологій та фінансової підтримки, що прискорює її інтеграцію в оборонні структури Європи та НАТО.
