У Європейському Союзі дедалі сильніше зростає внутрішній опір запровадженню нових санкцій проти Росії. Низка держав-членів вимагає винятків для захисту власного бізнесу та економічних інтересів, що ставить під загрозу ухвалення 21-го пакета обмежень. Як повідомляє Financial Times, шість країн — Греція, Франція, Італія, Німеччина, Австрія та Португалія — наполягають на пом'якшенні окремих положень або повністю виступають проти деяких обмежень, побоюючись негативних наслідків для національних компаній і ключових галузей економіки.

Оскільки санкції ЄС потребують одностайності всіх членів, будь-яке вето блокує пакет цілком. Минулого тижня посли країн ЄС провели чотири дні перемовин у Брюсселі, так і не дійшовши згоди. Один із дипломатів, залучених до перемовин, зазначив: «Моральний імператив тут працює дедалі менше. Столиці одностайно говорять про жорстку риторику й солідарність, але коли доходить до справи, усе розчиняється».

Кожна країна відстоює свій вузький інтерес. Афіни блокують пакет через компанію Dynagas грецького судновласника Георгія Прокопіу, яка перевозить російський зріджений газ. За даними джерел FT, компанія експлуатує 27 газовозів, серед яких значну частину становлять спеціалізовані криголамні танкери класу Arc7. Греція побоюється, що обмеження дозволять конкурентам зі США, Китаю і Японії зайняти частку ринку, що звільнилася. Португалія і Німеччина вимагають прибрати заборону на купівлю російської риби заради власної переробної галузі. Франція та Італія хочуть пом'якшити заборону на видачу віз російським військовим, які воювали проти України. А Австрія вкотре наполягає на розмороженні €2 млрд активів на компенсацію Raiffeisen Bank за штраф, накладений Москвою.

За оцінкою старшого наукового співробітника брюссельського аналітичного центру Bruegel Джейкоба Кіркегора, ЄС уже впритул наблизився до межі своїх можливостей із санкціями: національні лідери дійшли висновку, що більше не піддаватимуться тиску заради відмови від захисту цих інтересів. Один із дипломатів зазначив: «Це серйозна криза для всього санкційного підходу. Якщо всі вимагатимуть винятків і лазівок, то в кінці кожен пакет санкцій стане просто порожньою коробкою».

Показовий і психологічний момент: данська Carlsberg і фінська Fortum свого часу вже втратили мільярди, згорнувши бізнес у Росії під тиском санкцій. Тепер країни, чиї компанії заплатили цю ціну, дедалі більше дратує те, що інші члени ЄС захищають власні прибутки від російського бізнесу — і водночас вимагають від них солідарності.

Затримка з ухваленням пакета збігається з тим, що Україна посилює тиск на Росію далекобійними ударами по Москві та ключових нафтопереробних заводах, а західні чиновники сподіваються, що єдність союзників Києва змусить Путіна сісти за стіл переговорів. Утім, за словами одного з дипломатів, головним чинником небажання йти на жертви радше є те, чи відчуває конкретна країна пряму загрозу від Росії, а не переконання щодо підтримки України. «[Чотири роки тому] для країн Балтії й Скандинавії це було виправдано, бо вони розуміли загрозу. Але сьогодні інші країни вважають, що воно того не варте», — додав він.

Єврокомісія презентувала 21-й пакет санкцій ще 9 червня — документ передбачав нові обмеження в енергетиці, фінансах і вперше пропонував заборонити в'їзд до ЄС усім, хто служив у збройних силах Росії від початку війни. 12 липня посли країн ЄС не змогли узгодити пакет навіть після того, як із проєкту прибрали імена патріарха Кирила і засновника «Лукойла» Вагіта Алекперова на вимогу Болгарії, а заборону на в'їзд для російських бойовиків суттєво звузили. 16 липня стало відомо, що пакет заблокувала Греція саме через Dynagas.

Прем'єр-міністр Латвії відреагував різкою критикою на адресу країн, які блокують новий пакет, наголосивши, що не можна водночас заробляти на Росії й вимагати миру. Дипломати попереджають, що все більше держав не готові зазнавати економічних витрат задля посилення тиску на Москву, що може мати серйозні наслідки для єдності ЄС та підтримки України в довгостроковій перспективі.