Українські удари по нафтопереробних заводах у глибині Росії спричинили не лише економічні збитки, а й серйозну кризу довіри до влади Володимира Путіна. Як повідомляє французьке видання Le Monde, вперше з початку війни росіяни побачили бойові дії зі своїх вікон у Москві, Санкт-Петербурзі та навіть у Сибіру.
Найпоказовішим прикладом став удар 6 липня по Омському нафтопереробному заводу в Західному Сибіру, розташованому за 2800 кілометрів від Києва. Це найбільше підприємство країни зупинило роботу. Президент України Володимир Зеленський заявив із цього приводу: «Сибір тепер у зоні досяжності».
За оцінками економіста Андрія Яковлєва з Вільного університету Берліна, реальне падіння переробних потужностей російських НПЗ сягає 40%, однак це не пояснює масштабу дефіциту пального. Куди більшу роль відіграло те, що влада приховує реальний масштаб ударів і водночас штучно тримає ціни низькими. Люди не вірять офіційним заявам, готуються до гіршого і скуповують пальне про запас, що призводить до довгих черг на заправках по всій країні.
Спроби влади владнати ситуацію лише посилюють відчуття, що система тріщить. Економіст Ніколай Кульбака з Європейського гуманітарного університету у Вільнюсі зазначає, що швидко замінити пошкоджену логістику НПЗ нереально — цистерни належать приватним компаніям, яких не можна мобілізувати указом. Обмеження купівлі пального за QR-кодами та перехід на бензин нижчої якості лише підживлюють чорний ринок, адже державні компанії й військові діятимуть в обхід цих обмежень.
Паливна криза в Росії розгортається з кінця травня. Тоді обмеження на продаж бензину охопили Москву, Петербург та окуповані території: мережі АЗС ввели ліміти на відпуск пального в одні руки, а в окупованому Криму пальне почали продавати лише за талонами. До кінця червня дефіцит пального охопив усі 11 часових поясів Росії, на заправках виникли черги, а ціни на бензин зросли до рекордного рівня. Того ж тижня уряд засекретив статистику цін на бензин і дизель, виключивши ці дані з відкритого доступу.
Росія намагається подолати кризу морськими поставками пального з Індії — вже відправлено щонайменше 60 тисяч тонн бензину двома танкерами. Раніше повідомлялося про плани імпортувати пальне з Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї. Через дефіцит пального в деяких регіонах росіяни почали пересідати на коней, які виявилися дешевшими за автомобілі УАЗ і не потребують бензину.
Пошуковий запит «як зробити бензин» встановив у «Яндексі» рекорд з початку війни — у червні його шукали втричі частіше, ніж місяцем раніше. Найактивніше ним цікавилися в Москві, Санкт-Петербурзі та окупованому Криму.
Економіка Росії вже відчуває ціну війни: зростання сповільнюється, дефіцит бюджету розширюється, а вищі ціни на нафту лише тимчасово згладжують ситуацію, не покриваючи зростаючих витрат на війну. Європейські розвідки у червневому звіті попереджають про ризик банківської кризи: минулого року в Росії збанкрутувало близько 500 тисяч малих і середніх підприємств — майже на третину більше, ніж роком раніше. Додає тривоги й те, що росіяни досі пам'ятають, як втратили заощадження під час дефолту 1998 року, тож ризик, що вкладники розчаруються в банках і зараз, цілком реальний.
