Колишній генеральний директор Світової організації торгівлі (СОТ) та екскомісар Єврокомісії з торгівлі Паскаль Ламі в інтерв'ю програмі «Студія Захід» на Еспресо та Slawa.TV заявив, що Росія самостійно виснажує власний бюджет через непомірні витрати на війну проти України. За його словами, хоча санкційний тиск Заходу відіграє важливу роль, ключовим чинником економічного послаблення РФ є її власна мілітаризація.
Ламі наголосив, що з 2022 року Захід послідовно розширює санкції проти Росії, але цей процес залишається незавершеним і має потенціал для подальшого посилення. Він зазначив, що мета санкцій полягає не лише у стримуванні військової агресії, а й у послабленні економічної спроможності Кремля фінансувати війну. «З самого початку, коли Російська Федерація вторглася на територію України, нашою метою було з одного боку зробити так, щоб стримувати військову Російську Федерацію, і наскільки я розумію, зараз це здійснюється доволі дієво Збройними силами України за допомогою Європейського Союзу і певною мірою зараз з підтримкою Сполучених Штатів Америки. Друга ціль – це спробувати послабити другу лінію фронту, а саме економіку Російської Федерації», — пояснив політик.
Він додав, що санкції охоплюють російську промисловість, експорт, постачання газу, банківський сектор та ключових олігархів, і з 2022 року вони стають дедалі серйознішими. Ламі підкреслив, що деякі з цих обмежень демонструють можливість подальшого тиску на Москву. «Вони ослаблюють економіку, і, на мою думку, вони будуть ослаблювати її ще більше в майбутньому. А поки Європейський Союз і, в певній мірі, Сполучені Штати Америки — це не єдині, хто намагається ослабити російську економіку», — зауважив він.
Однак, за словами Ламі, найбільш руйнівним фактором для російської економіки є дії самого Кремля. «Росіяни самі послаблюють свою економіку через те, що використовують все більше і більше ресурсів на потреби війни. І це послаблює спроможність споживчу, і це впливає на курси, це впливає на інфляцію», — наголосив ексголова СОТ. Він також відзначив успішні удари України по енергетичній інфраструктурі РФ, назвавши це новим і важливим заходом для подальшого послаблення російської економіки.
Економічні проблеми Росії підтверджуються конкретними даними. Від початку 2026 року РФ втратила щонайменше 7 мільярдів доларів через удари по нафтопереробній інфраструктурі, що спричинило простої підприємств та затримки відвантаження. Дефіцит палива вже охопив Москву, Санкт-Петербург та окуповані території, де мережі автозаправних станцій запровадили ліміти на продаж пального. Міністерство фінансів РФ попередило президента Путіна, що витрати на війну стали непосильними для бюджету: дефіцит за перші чотири місяці 2026 року сягнув 5,9 трильйона рублів.
18 червня стало відомо, що російський уряд змушений збільшити витрати на війну на 40% порівняно з початковим планом бюджету на 2026 рік, причому кошти планують залучати через внутрішні запозичення. Водночас, як писав 23 червня The Economist, російська економіка дедалі більше відчуває наслідки війни та стикається з ознаками структурного виснаження, хоча про швидкий фінансовий колапс наразі не йдеться. Того ж дня повідомлялося, що РФ наростила експорт трубопровідної нафти на 22% за місяць завдяки поставкам до Словаччини та Угорщини через нафтопровід «Дружба».
Таким чином, за оцінкою Паскаля Ламі, поєднання західних санкцій, українських ударів по енергетичній інфраструктурі та власних мілітарних витрат Кремля створює потужний тиск на російську економіку, який лише посилюватиметься в майбутньому.
