Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна закликав міжнародну спільноту посилити санкційний тиск на Росію після масованого ракетного удару по Києву в ніч на 19 липня. У своєму дописі в соціальній мережі X дипломат наголосив, що ізоляція Росії не може призупинятися ні на мить, адже Кремль вдається до терору саме тоді, коли стратегічні здобутки іншими шляхами стають недосяжними.

Цахкна нагадав, що минулої ночі російські війська здійснили один із наймасштабніших повітряних ударів по столиці України з початку повномасштабного вторгнення, випустивши 40 балістичних ракет. Удари припали на житлові будинки, торговельні центри та зупинки громадського транспорту. «Жорстокість Росії й далі переважно падає на цивільних. Після п'яти років повномасштабної війни людські втрати вражають. Світ не може відвертатися. Відповідальність за ці злочини має бути притягнута в найжорсткіший спосіб», — заявив міністр.

За словами естонського посадовця, лише тверда й безперервна стратегічна ізоляція здатна справді унеможливити для Кремля продовження кампанії терору. Він закликав поглибити санкції та посилити тиск на Москву, щоб зупинити агресію. Цахкна також підкреслив, що відповідальність за воєнні злочини має бути невідворотною.

Масований удар по Києву стався в ніч проти 19 липня. Російські війська завдали удару балістичними ракетами, влучання та пожежі зафіксували у п'яти районах столиці: Солом'янському, Дніпровському, Деснянському, Шевченківському та Святошинському. У Солом'янському районі горіла офісна будівля, також пошкоджено дев'ятиповерховий житловий будинок. Внаслідок атаки загинула одна людина, ще 16 отримали поранення.

Вибуховою хвилею пошкоджено наземний вестибюль станції метро «Лук'янівська». Станцію тимчасово закрили, поїзди «зеленої» лінії проїжджають її без зупинки. Крім того, на території столиці знищено завод військової амуніції UKRTAC. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат зазначив, що ця атака не стала рекордною: за 35 діб Київ пережив уже чотири масовані удари, і за кількістю балістики нинішній практично не відрізняється від трьох попередніх — 15 червня, 2 і 6 липня.

Міжнародна спільнота продовжує засуджувати російські удари по цивільній інфраструктурі України. Заклики до посилення санкцій лунають на тлі зростання кількості жертв серед мирного населення та руйнувань. Естонія, яка є одним із найпослідовніших прихильників України в Європейському Союзі, неодноразово виступала за жорсткіші обмеження проти Росії, включно з ембарго на енергоносії та відключенням від міжнародної фінансової системи.

Водночас в Україні триває суспільна дискусія щодо ефективності санкційної політики та необхідності посилення обороноздатності. Масовані атаки на Київ свідчать про те, що Росія не відмовляється від тактики терору, попри міжнародний тиск. Експерти наголошують, що для припинення агресії потрібна не лише ізоляція, а й постійна військова та фінансова підтримка України.